Ветхий Завет > Книга Судьи > Глава 1 1. §По смерти Иисуса вопрошали сыны Израилевы Господа, говоря: кто из нас прежде пойдет на Хананеев -- воевать с ними? УПО: І сталося по смерті Ісуса, і питалися Ізраїлеві сини Господа, говорячи: Хто з нас вийде спереду на ханаанеянина, щоб воювати з ним?
KJV: Now after the death of Joshua it came to pass, that the children of Israel asked the LORD, saying, Who shall go up for us against the Canaanites first, to fight against them? 2. И сказал Господь: Иуда пойдет; вот, Я предаю землю в руки его. УПО: І сказав Господь: Юда піде. Оце Я дав Край у його руку.
KJV: And the LORD said, Judah shall go up: behold, I have delivered the land into his hand. 3. Иуда же сказал Симеону, брату своему: войди со мною в жребий мой, и будем воевать с Хананеями; и я войду с тобою в твой жребий. И пошел с ним Симеон. УПО: І сказав Юда до Симеона, свого брата: Іди зо мною на мій жеребок, і будемо воювати з ханаанеянином, то піду й я з тобою на твій жеребок. І пішов із ним Симеон.
KJV: And Judah said unto Simeon his brother, Come up with me into my lot, that we may fight against the Canaanites; and I likewise will go with thee into thy lot. So Simeon went with him. 4. И пошел Иуда, и предал Господь Хананеев и Ферезеев в руки их, и побили они из них в Везеке десять тысяч человек. УПО: І піднявся Юда, а Господь дав ханаанеянина та періззеянина в їхню руку. І вони побили їх у Безеку, десять тисяч чоловіка.
KJV: And Judah went up; and the LORD delivered the Canaanites and the Perizzites into their hand: and they slew of them in Bezek ten thousand men. 5. В Везеке встретились они с Адони-Везеком, сразились с ним и разбили Хананеев и Ферезеев. УПО: І знайшли вони в Безеку Адоні-Безека, і воювали з ним, і побили ханаанеянина та періззеянина.
KJV: And they found Adonibezek in Bezek: and they fought against him, and they slew the Canaanites and the Perizzites. 6. Адони-Везек побежал, но они погнались за ним и поймали его и отсекли большие пальцы на руках его и на ногах его. УПО: І втікав Адоні-Безек, а вони гналися за ним, і зловили його, і повідрубували великі пальці його рук та його ніг.
KJV: But Adonibezek fled; and they pursued after him, and caught him, and cut off his thumbs and his great toes. 7. Тогда сказал Адони-Везек: семьдесят царей с отсеченными на руках и на ногах их большими пальцами собирали [крохи] под столом моим; как делал я, так и мне воздал Бог. И привели его в Иерусалим, и он умер там. УПО: І сказав Адоні-Безек: Сімдесят царів з відрубаними великими пальцями їхніх рук та їхніх ніг часто збирали поживу під столом моїм. Як робив я, так відплатив мені Бог!
KJV: And Adonibezek said, Threescore and ten kings, having their thumbs and their great toes cut off, gathered their meat under my table: as I have done, so God hath requited me. And they brought him to Jerusalem, and there he died. 8. И воевали сыны Иудины против Иерусалима и взяли его, и поразили его мечом и город предали огню. УПО: І воювали Юдині сини з Єрусалимом, і здобули його, і побили його вістрям меча, а місто пустили з огнем.
KJV: Now the children of Judah had fought against Jerusalem, and had taken it, and smitten it with the edge of the sword, and set the city on fire. 9. §Потом пошли сыны Иудины воевать с Хананеями, которые жили на горах и на полуденной земле и на низменных местах. УПО: А потому Юдині сини зійшли воювати з ханаанеянином, мешканцем гори, і Неґеву, і Шефелі.
KJV: And afterward the children of Judah went down to fight against the Canaanites, that dwelt in the mountain, and in the south, and in the valley. 10. И пошел Иуда на Хананеев, которые жили в Хевроне (имя же Хеврону [было] прежде Кириаф-Арбы), и поразили Шешая, Ахимана и Фалмая. УПО: І пішов Юда до ханаанеянина, що сидить у Хевроні, а ім'я Хеврону було колись: Кір'ят-Арба, і побили Шешая, й Ахімана та Талмая.
KJV: And Judah went against the Canaanites that dwelt in Hebron: (now the name of Hebron before was Kirjatharba:) and they slew Sheshai, and Ahiman, and Talmai. 11. Оттуда пошел он против жителей Давира; имя Давиру [было] прежде Кириаф-Сефер. УПО: А звідти пішов він до мешканців Девіру, а ім'я Девіру колись: Кір'ят-Сефер.
KJV: And from thence he went against the inhabitants of Debir: and the name of Debir before was Kirjathsepher: 12. И сказал Халев: кто поразит Кириаф-Сефер и возьмет его, тому отдам Ахсу, дочь мою, в жену. УПО: І сказав Калев: Хто поб'є Кір'ят-Сефер та здобуде його, то дам йому Ахсу, дочку мою, за жінку.
KJV: And Caleb said, He that smiteth Kirjathsepher, and taketh it, to him will I give Achsah my daughter to wife. 13. И взял его Гофониил, сын Кеназа, младшего брата Халевова, и [Халев] отдал в жену ему Ахсу, дочь свою. УПО: І здобув його Отніїл, син Кенезів, брат Калевів, молодший від нього. І він дав йому свою дочку Ахсу за жінку.
KJV: And Othniel the son of Kenaz, Caleb's younger brother, took it: and he gave him Achsah his daughter to wife. 14. Когда надлежало ей идти, [Гофониил] научил ее просить у отца ее поле, и она сошла с осла. Халев сказал ей: что тебе? УПО: І сталося, коли вона прийшла, то намовила його жадати поля від її батька. І зійшла вона з осла, а Калев сказав їй: Що тобі?
KJV: And it came to pass, when she came to him, that she moved him to ask of her father a field: and she lighted from off her ass; and Caleb said unto her, What wilt thou? 15. [Ахса] сказала ему: дай мне благословение; ты дал мне землю полуденную, дай мне и источники воды. И дал ей [Халев] источники верхние и источники нижние. УПО: І вона сказала йому: Дай мені дара благословення! Бо ти дав мені землю суху, то дай мені водні джерела. І Калев дав їй Ґуллот-горішній та Ґуллот-долішній.
KJV: And she said unto him, Give me a blessing: for thou hast given me a south land; give me also springs of water. And Caleb gave her the upper springs and the nether springs. 16. И сыны [Иофора] Кенеянина, тестя Моисеева, пошли из города Пальм с сынами Иудиными в пустыню Иудину, которая на юг от Арада, и пришли и поселились среди народа. УПО: А сини Кенея, Мойсеєвого тестя, пішли з міста Пальм з Юдиними синами до Юдиної пустині, що на півдні Араду. І пішов він, і осівся з народом.
KJV: And the children of the Kenite, Moses' father in law, went up out of the city of palm trees with the children of Judah into the wilderness of Judah, which lieth in the south of Arad; and they went and dwelt among the people. 17. И пошел Иуда с Симеоном, братом своим, и поразили Хананеев, живших в Цефафе, и предали его заклятию, и [оттого] называется город сей Хорма. УПО: І пішов Юда з Симеоном, своїм братом, та й побили ханаанеянина, мешканця Цефату, і вчинили його закляттям. І назвав ім'я того міста: Хорма.
KJV: And Judah went with Simeon his brother, and they slew the Canaanites that inhabited Zephath, and utterly destroyed it. And the name of the city was called Hormah. 18. Иуда взял также Газу с пределами ее, Аскалон с пределами его, и Екрон с пределами его. УПО: І здобув Юда Аззу та границю її, й Ашкелон та границю його, і Екрон та границю його.
KJV: Also Judah took Gaza with the coast thereof, and Askelon with the coast thereof, and Ekron with the coast thereof. 19. Господь был с Иудою, и он овладел горою; но жителей долины не мог прогнать, потому что у них были железные колесницы. УПО: І був Господь з Юдою, і він повиганяв мешканців гори. Та не міг він повиганяти мешканців долини, бо вони мали залізні колесниці.
KJV: And the LORD was with Judah; and he drave out the inhabitants of the mountain; but could not drive out the inhabitants of the valley, because they had chariots of iron. 20. И отдали Халеву Хеврон, как говорил Моисей, и изгнал [он] оттуда трех сынов Енаковых. УПО: І дали Калевові Хеврон, як говорив був Мойсей, і він вигнав звідти трьох велетнів.
KJV: And they gave Hebron unto Caleb, as Moses said: and he expelled thence the three sons of Anak. 21. §Но Иевусеев, которые жили в Иерусалиме, не изгнали сыны Вениаминовы, и живут Иевусеи с сынами Вениамина в Иерусалиме до сего дня. УПО: А євусеянина, мешканця Єрусалиму, не вигнали Веніяминові сини, і осів євусеянин із Веніяминовими синами в Єрусалимі, і сидять тут аж до цього дня.
KJV: And the children of Benjamin did not drive out the Jebusites that inhabited Jerusalem; but the Jebusites dwell with the children of Benjamin in Jerusalem unto this day. 22. И сыны Иосифа пошли также на Вефиль, и Господь был с ними. УПО: І пішов також дім Йосипів до Бет-Елу, а Господь був з ними.
KJV: And the house of Joseph, they also went up against Bethel: and the LORD was with them. 23. И остановились и высматривали сыны Иосифовы Вефиль (имя же городу [было] прежде Луз). УПО: І вивідав Йосипів дім у Бет-Елі, а ім'я того міста колись було Луз.
KJV: And the house of Joseph sent to descry Bethel. (Now the name of the city before was Luz.) 24. И увидели стражи человека, идущего из города, и сказали ему: покажи нам вход в город, и сделаем с тобою милость. УПО: І побачили сторожі чоловіка, що виходив із того міста, та й сказали до нього: Покажи нам вхід до міста, а ми вчинимо тобі милість!
KJV: And the spies saw a man come forth out of the city, and they said unto him, Show us, we pray thee, the entrance into the city, and we will show thee mercy. 25. Он показал им вход в город, и поразили они город мечом, а человека сего и все родство его отпустили. УПО: І він показав їм вхід до міста, і вони побили те місто вістрям меча, а того чоловіка та ввесь його рід відпустили.
KJV: And when he showed them the entrance into the city, they smote the city with the edge of the sword; but they let go the man and all his family. 26. Человек сей пошел в землю Хеттеев, и построил город и нарек имя ему Луз. Это имя его до сего дня. УПО: І пішов той чоловік до краю хіттеян, і збудував місто, та й назвав ім'я йому: Луз, воно ім'я його аж до цього дня.
KJV: And the man went into the land of the Hittites, and built a city, and called the name thereof Luz: which is the name thereof unto this day. 27. И Манассия не выгнал [жителей] Бефсана и зависящих от него городов, Фаанаха и зависящих от него городов, жителей Дора и зависящих от него городов, жителей Ивлеама и зависящих от него городов, жителей Мегиддона и зависящих от него городов; и остались Хананеи жить в земле сей. УПО: А Манасія не повиганяв мешканців Бет-Шеану та його залежних міст, і Таанаху та його залежних міст, і мешканців Дору та його залежних міст, і мешканців Ївлеаму та його залежних міст, і мешканців Міґіддо та його залежних міст, і ханаанеянин волів сидіти в тому краї.
KJV: Neither did Manasseh drive out the inhabitants of Bethshean and her towns, nor Taanach and her towns, nor the inhabitants of Dor and her towns, nor the inhabitants of Ibleam and her towns, nor the inhabitants of Megiddo and her towns: but the Canaanites would dwell in that land. 28. Когда Израиль пришел в силу, тогда сделал он Хананеев данниками, но изгнать не изгнал их. УПО: І сталося, коли Ізраїль зміцнився, то він наклав на ханаанеянина данину, але вигнати не вигнав його.
KJV: And it came to pass, when Israel was strong, that they put the Canaanites to tribute, and did not utterly drive them out. 29. И Ефрем не изгнал Хананеев, живущих в Газере; и жили Хананеи среди их в Газере. УПО: І Єфрем не вигнав ханаанеянина, що мешкає в Ґезері, і осівся ханаанеянин серед нього в Ґезері.
KJV: Neither did Ephraim drive out the Canaanites that dwelt in Gezer; but the Canaanites dwelt in Gezer among them. 30. И Завулон не изгнал жителей Китрона и жителей Наглола, и жили Хананеи среди их и платили им дань. УПО: Завулон не повиганяв мешканців Кітрону та мешканців Нагалолу, і осівся ханаанеянин серед нього, і став за данину.
KJV: Neither did Zebulun drive out the inhabitants of Kitron, nor the inhabitants of Nahalol; but the Canaanites dwelt among them, and became tributaries. 31. И Асир не изгнал жителей Акко и жителей Сидона и Ахлава, Ахзива, Хелвы, Афека и Рехова. УПО: Асир не повиганяв мешканців Акко, і мешканців Сидону, і Ахлаву, і Ахзіву, і Хелби, і Афіку, і Рехову.
KJV: Neither did Asher drive out the inhabitants of Accho, nor the inhabitants of Zidon, nor of Ahlab, nor of Achzib, nor of Helbah, nor of Aphik, nor of Rehob: 32. И жил Асир среди Хананеев, жителей земли той, ибо не изгнал их. УПО: І осівся асирець серед ханаанеянина, мешканця того Краю, бо він не вигнав його.
KJV: But the Asherites dwelt among the Canaanites, the inhabitants of the land: for they did not drive them out. 33. И Неффалим не изгнал жителей Вефсамиса и жителей Бефанафа и жил среди Хананеев, жителей земли той; жители же Вефсамиса и Бефанафа были его данниками. УПО: Нефталим не повиганяв мешканців Бет-Шемешу, і мешканців Бет-Анату, і він осівся серед ханаанеянина, мешканця того Краю, а мешканці Бет-Шемешу та Бет-Анату стали їм за данину.
KJV: Neither did Naphtali drive out the inhabitants of Bethshemesh, nor the inhabitants of Bethanath; but he dwelt among the Canaanites, the inhabitants of the land: nevertheless the inhabitants of Bethshemesh and of Bethanath became tributaries unto them. 34. И стеснили Аморреи сынов Дановых в горах, ибо не давали им сходить на долину. УПО: І тиснув амореянин Данових синів на гору, бо не давав йому сходити на долину.
KJV: And the Amorites forced the children of Dan into the mountain: for they would not suffer them to come down to the valley: 35. И остались Аморреи жить на горе Херес, в Аиалоне и Шаалвиме; но рука сынов Иосифовых одолела [Аморреев], и сделались они данниками им. УПО: І волів амореянин сидіти на горі Херес в Айялоні та в Шаалевімі, та стала сильною рука Йосипового дому, він став за данину.
KJV: But the Amorites would dwell in mount Heres in Aijalon, and in Shaalbim: yet the hand of the house of Joseph prevailed, so that they became tributaries. 36. Пределы Аморреев от возвышенности Акравим и от Селы простирались и далее. УПО: А границя аморейська від Маале-Акраббім, і від Сели та вище.
KJV: And the coast of the Amorites was from the going up to Akrabbim, from the rock, and upward. / Следующая глава >> |