Новый Завет > Книга К Римлянам > Глава 11

1. §Итак, спрашиваю: неужели Бог отверг народ Свой? Никак. Ибо и я Израильтянин, от семени Авраамова, из колена Вениаминова.
УПО: Отож я питаю: Чи ж Бог відкинув народа Свого? Зовсім ні! Бо й я ізраїльтянин, із насіння Авраамового, Веніяминового племени.
KJV: I say then, Hath God cast away his people? God forbid. For I also am an Israelite, of the seed of Abraham, of the tribe of Benjamin.

2. Не отверг Бог народа Своего, который Он наперед знал. Или не знаете, что говорит Писание в [повествовании об] Илии? как он жалуется Богу на Израиля, говоря:
УПО: Не відкинув Бог народа Свого, що його перше знав. Чи ви не знаєте, що говорить Писання, де про Іллю, як він скаржиться Богові на Ізраїля, кажучи:
KJV: God hath not cast away his people which he foreknew. Wot ye not what the scripture saith of Elias? how he maketh intercession to God against Israel saying,

3. Господи! пророков Твоих убили, жертвенники Твои разрушили; остался я один, и моей души ищут.
УПО: Господи, вони повбивали пророків Твоїх, і Твої жертівники поруйнували, і лишився я сам, і шукають моєї душі.
KJV: Lord, they have killed thy prophets, and digged down thine altars; and I am left alone, and they seek my life.

4. Что же говорит ему Божеский ответ? Я соблюл Себе семь тысяч человек, которые не преклонили колени перед Ваалом.
УПО: Та що каже йому Божа відповідь: Я для Себе зоставив сім тисяч мужа, що перед Ваалом колін не схилили.
KJV: But what saith the answer of God unto him? I have reserved to myself seven thousand men, who have not bowed the knee to the image of Baal.

5. Так и в нынешнее время, по избранию благодати, сохранился остаток.
УПО: Також і теперішнього часу залишився останок за вибором благодаті.
KJV: Even so then at this present time also there is a remnant according to the election of grace.

6. Но если по благодати, то не по делам; иначе благодать не была бы уже благодатью. А если по делам, то это уже не благодать; иначе дело не есть уже дело.
УПО: А коли за благодаттю, то не з учинків, інакше благодать не була б благодаттю. А коли з учинків, то це більше не благодать, інакше вчинок не є вже вчинок.
KJV: And if by grace, then is it no more of works: otherwise grace is no more grace. But if it be of works, then it is no more grace: otherwise work is no more work.

7. Что же? Израиль, чего искал, того не получил; избранные же получили, а прочие ожесточились,
УПО: Що ж? Чого Ізраїль шукає, того не одержав, та одержали вибрані, а останні затверділи,
KJV: What then? Israel hath not obtained that which he seeketh for; but the election hath obtained it, and the rest were blinded.

8. как написано: Бог дал им дух усыпления, глаза, которыми не видят, и уши, которыми не слышат, даже до сего дня.
УПО: як написано: Бог дав їм духа засипання, очі, щоб не бачили, і вуха, щоб не чули, аж до сьогоднішнього дня.
KJV: (According as it is written, God hath given them the spirit of slumber, eyes that they should not see, and ears that they should not hear;) unto this day.

9. И Давид говорит: да будет трапеза их сетью, тенетами и петлею в возмездие им;
УПО: А Давид каже: Нехай станеться стіл їхній за сітку й за пастку, і на спокусу, та їм на заплату;
KJV: And David saith, Let their table be made a snare, and a trap, and a stumblingblock, and a recompence unto them:

10. да помрачатся глаза их, чтобы не видеть, и хребет их да будет согбен навсегда.
УПО: нехай потемніють їхні очі, щоб не бачили, хай назавжди зігнеться хребет їхній!
KJV: Let their eyes be darkened, that they may not see, and bow down their back alway.

11. Итак спрашиваю: неужели они преткнулись, чтобы [совсем] пасть? Никак. Но от их падения спасение язычникам, чтобы возбудить в них ревность.
УПО: Тож питаю: Чи ж спіткнулись вони, щоб упасти? Зовсім ні! Але з їхнього занепаду спасіння поганам, щоб викликати заздрість у них.
KJV: I say then, Have they stumbled that they should fall? God forbid: but rather through their fall salvation is come unto the Gentiles, for to provoke them to jealousy.

12. Если же падение их -- богатство миру, и оскудение их -- богатство язычникам, то тем более полнота их.
УПО: А коли їхній занепад багатство для світу, а їхнє упокорення багатство поганам, скільки ж більш повнота їхня?
KJV: Now if the fall of them be the riches of the world, and the diminishing of them the riches of the Gentiles; how much more their fulness?

13. Вам говорю, язычникам. Как Апостол язычников, я прославляю служение мое.
УПО: Кажу бо я вам, поганам: через те, що я апостол поганів, я хвалю свою службу,
KJV: For I speak to you Gentiles, inasmuch as I am the apostle of the Gentiles, I magnify mine office:

14. Не возбужу ли ревность в [сродниках] моих по плоти и не спасу ли некоторых из них?
УПО: може як викличу заздрість у своїх за тілом, і спасу декого з них.
KJV: If by any means I may provoke to emulation them which are my flesh, and might save some of them.

15. Ибо если отвержение их -- примирение мира, то что [будет] принятие, как не жизнь из мертвых?
УПО: Коли ж відкинення їх то примирення світу, то що їхнє прийняття, як не життя з мертвих?
KJV: For if the casting away of them be the reconciling of the world, what shall the receiving of them be, but life from the dead?

16. Если начаток свят, то и целое; и если корень свят, то и ветви.
УПО: А коли святий первісток, то й тісто святе; а коли святий корінь, то й віття святе.
KJV: For if the firstfruit be holy, the lump is also holy: and if the root be holy, so are the branches.

17. Если же некоторые из ветвей отломились, а ты, дикая маслина, привился на место их и стал общником корня и сока маслины,
УПО: Коли ж деякі з галузок відломилися, а ти, бувши дике оливне дерево, прищепився між них і став спільником товщу оливного кореня,
KJV: And if some of the branches be broken off, and thou, being a wild olive tree, wert graffed in among them, and with them partakest of the root and fatness of the olive tree;

18. то не превозносись перед ветвями. Если же превозносишься, [то] [вспомни, что] не ты корень держишь, но корень тебя.
УПО: то не вихваляйся перед галузками; а коли вихваляєшся, то знай, що не ти носиш кореня, але корінь тебе.
KJV: Boast not against the branches. But if thou boast, thou bearest not the root, but the root thee.

19. Скажешь: `ветви отломились, чтобы мне привиться'.
УПО: Отже скажеш: Галузки відломилися, щоб я прищепився.
KJV: Thou wilt say then, The branches were broken off, that I might be graffed in.

20. Хорошо. Они отломились неверием, а ты держишься верою: не гордись, но бойся.
УПО: Добре. Вони відломились невірством, а ти тримаєшся вірою; не величайся, але бійся.
KJV: Well; because of unbelief they were broken off, and thou standest by faith. Be not highminded, but fear:

21. Ибо если Бог не пощадил природных ветвей, то смотри, пощадит ли и тебя.
УПО: Бо коли Бог природних галузок не пожалував, то Він і тебе не пожалує!
KJV: For if God spared not the natural branches, take heed lest he also spare not thee.

22. Итак видишь благость и строгость Божию: строгость к отпадшим, а благость к тебе, если пребудешь в благости [Божией]; иначе и ты будешь отсечен.
УПО: Отже, бач добрість і суворість Божу, на відпалих суворість, а на тебе добрість Божа, коли перебудеш у добрості, коли ж ні, то й ти будеш відтятий.
KJV: Behold therefore the goodness and severity of God: on them which fell, severity; but toward thee, goodness, if thou continue in his goodness: otherwise thou also shalt be cut off.

23. Но и те, если не пребудут в неверии, привьются, потому что Бог силен опять привить их.
УПО: Та й вони, коли не зостануться в невірстві, прищепляться, бо має Бог силу їх знов прищепити.
KJV: And they also, if they abide not still in unbelief, shall be graffed in: for God is able to graff them in again.

24. Ибо если ты отсечен от дикой по природе маслины и не по природе привился к хорошей маслине, то тем более сии природные привьются к своей маслине.
УПО: Бо коли ти відтятий з оливки, дикої з природи, і проти природи защеплений до доброї оливки, то скільки ж більше ті, що природні, прищепляться до своєї власної оливки?
KJV: For if thou wert cut out of the olive tree which is wild by nature, and wert graffed contrary to nature into a good olive tree: how much more shall these, which be the natural branches, be graffed into their own olive tree?

25. Ибо не хочу оставить вас, братия, в неведении о тайне сей, -- чтобы вы не мечтали о себе, -- что ожесточение произошло в Израиле отчасти, [до времени], пока войдет полное [число] язычников;
УПО: Бо не хочу я, браття, щоб ви не знали цієї таємниці, щоб не були ви високої думки про себе, що жорстокість сталась Ізраїлеві почасти, аж поки не ввійде повне число поган,
KJV: For I would not, brethren, that ye should be ignorant of this mystery, lest ye should be wise in your own conceits; that blindness in part is happened to Israel, until the fulness of the Gentiles be come in.

26. и так весь Израиль спасется, как написано: придет от Сиона Избавитель, и отвратит нечестие от Иакова.
УПО: і так увесь Ізраїль спасеться, як написано: Прийде з Сіону Спаситель, і відверне безбожність від Якова,
KJV: And so all Israel shall be saved: as it is written, There shall come out of Sion the Deliverer, and shall turn away ungodliness from Jacob:

27. И сей завет им от Меня, когда сниму с них грехи их.
УПО: і це заповіт їм від Мене, коли відійму гріхи їхні!
KJV: For this is my covenant unto them, when I shall take away their sins.

28. В отношении к благовестию, они враги ради вас; а в отношении к избранию, возлюбленные [Божии] ради отцов.
УПО: Тож вони за Євангелією вороги ради вас, а за вибором улюблені ради отців.
KJV: As concerning the gospel, they are enemies for your sakes: but as touching the election, they are beloved for the father's sakes.

29. Ибо дары и призвание Божие непреложны.
УПО: Бо дари й покликання Божі невідмінні.
KJV: For the gifts and calling of God are without repentance.

30. Как и вы некогда были непослушны Богу, а ныне помилованы, по непослушанию их,
УПО: Бо як і ви були колись неслухняні Богові, а тепер помилувані через їхній непослух,
KJV: For as ye in times past have not believed God, yet have now obtained mercy through their unbelief:

31. так и они теперь непослушны для помилования вас, чтобы и сами они были помилованы.
УПО: так і вони тепер спротивились для помилування вас, щоб і самі були помилувані.
KJV: Even so have these also now not believed, that through your mercy they also may obtain mercy.

32. Ибо всех заключил Бог в непослушание, чтобы всех помиловать.
УПО: Бо замкнув Бог усіх у непослух, щоб помилувати всіх.
KJV: For God hath concluded them all in unbelief, that he might have mercy upon all.

33. §О, бездна богатства и премудрости и ведения Божия! Как непостижимы судьбы Его и неисследимы пути Его!
УПО: О глибино багатства, і премудрости, і знання Божого! Які недовідомі присуди Його, і недосліджені дороги Його!
KJV: O the depth of the riches both of the wisdom and knowledge of God! how unsearchable are his judgments, and his ways past finding out!

34. Ибо кто познал ум Господень? Или кто был советником Ему?
УПО: Бо хто розум Господній пізнав? Або хто був дорадник Йому?
KJV: For who hath known the mind of the Lord? or who hath been his counsellor?

35. Или кто дал Ему наперед, чтобы Он должен был воздать?
УПО: Або хто давніш Йому дав, і йому буде віддано?
KJV: Or who hath first given to him, and it shall be recompensed unto him again?

36. Ибо все из Него, Им и к Нему. Ему слава во веки, аминь.
УПО: Бо все з Нього, через Нього і для Нього! Йому слава навіки. Амінь.
KJV: For of him, and through him, and to him, are all things: to whom be glory for ever. Amen.

<< Предыдущая глава // Следующая глава >>