Новый Завет > Книга Деяния > Глава 24

1. §Через пять дней пришел первосвященник Анания со старейшинами и с некоторым ритором Тертуллом, которые жаловались правителю на Павла.
УПО: А по п'яти днях прибув первосвященик Ананій з якимись старшими, та з промовцем якимсь Тертилом, що перед намісником скаржилися на Павла.
KJV: And after five days Ananias the high priest descended with the elders, and with a certain orator named Tertullus, who informed the governor against Paul.

2. Когда же он был призван, то Тертулл начал обвинять его, говоря:
УПО: Коли ж він був покликаний, то Тертил оскаржати зачав, промовляючи: Через тебе великий мир маємо ми, і для народу цього добрі речі впроваджено через дбайливість твою,
KJV: And when he was called forth, Tertullus began to accuse him, saying, Seeing that by thee we enjoy great quietness, and that very worthy deeds are done unto this nation by thy providence,

3. всегда и везде со всякою благодарностью признаём мы, что тебе, достопочтенный Феликс, обязаны мы многим миром, и твоему попечению благоустроением сего народа.
УПО: це ми завжди і скрізь визнаємо з подякою щирою, вседостойний наш Феліксе!
KJV: We accept it always, and in all places, most noble Felix, with all thankfulness.

4. Но, чтобы много не утруждать тебя, прошу тебя выслушать нас кратко, со свойственным тебе снисхождением.
УПО: Та щоб довго тебе не турбувати, то благаю тебе, щоб ти коротко вислухав нас зо своєї ласкавости.
KJV: Notwithstanding, that I be not further tedious unto thee, I pray thee that thou wouldest hear us of thy clemency a few words.

5. Найдя сего человека язвою [общества], возбудителем мятежа между иудеями, живущими по вселенной, и представителем Назорейской ереси,
УПО: Ми переконались, що цей чоловік то зараза, і що він колотнечу викликує між усіма юдеями в цілому світі, і що він провідник Назорейської єресі.
KJV: For we have found this man a pestilent fellow, and a mover of sedition among all the Jews throughout the world, and a ringleader of the sect of the Nazarenes:

6. который отважился даже осквернить храм, мы взяли его и хотели судить его по нашему закону.
УПО: Він відважився навіть збезчестити храм, і його ми схопили були, і судити хотіли за нашим Законом.
KJV: Who also hath gone about to profane the temple: whom we took, and would have judged according to our law.

7. Но тысяченачальник Лисий, придя, с великим насилием взял его из рук наших и послал к тебе,
УПО: Але тисяцький Лісій прибув, і з великим насильством видер його з наших рук,
KJV: But the chief captain Lysias came upon us, and with great violence took him away out of our hands,

8. повелев и нам, обвинителям его, идти к тебе. Ты можешь сам, разобрав, узнать от него о всем том, в чем мы обвиняем его.
УПО: а його винувальникам звелів йти до тебе. Ти сам зможеш від нього, розпитавши, дізнатись про все, у чому його ми винуємо.
KJV: Commanding his accusers to come unto thee: by examining of whom thyself mayest take knowledge of all these things, whereof we accuse him.

9. И Иудеи подтвердили, сказав, что это так.
УПО: Юдеї також прилучились до того, говорячи, що то так.
KJV: And the Jews also assented, saying that these things were so.

10. §Павел же, когда правитель дал ему знак говорить, отвечал: зная, что ты многие годы справедливо судишь народ сей, я тем свободнее буду защищать мое дело.
УПО: І як намісник дав знака йому говорити, то Павло відповів: Я знаю, що від літ багатьох ти суддя для народу цього, тому буду сміліш боронитись.
KJV: Then Paul, after that the governor had beckoned unto him to speak, answered, Forasmuch as I know that thou hast been of many years a judge unto this nation, I do the more cheerfully answer for myself:

11. Ты можешь узнать, что не более двенадцати дней тому, как я пришел в Иерусалим для поклонения.
УПО: Ти можеш довідатися, що нема більш дванадцяти день, як прийшов я до Єрусалиму вклонитися.
KJV: Because that thou mayest understand, that there are yet but twelve days since I went up to Jerusalem for to worship.

12. И ни в святилище, ни в синагогах, ни по городу они не находили меня с кем-либо спорящим или производящим народное возмущение,
УПО: І вони ані в храмі, ані в синагогах, ні в місті мене не здибали, щоб я з ким сперечався, або колотнечу в народі здіймав.
KJV: And they neither found me in the temple disputing with any man, neither raising up the people, neither in the synagogues, nor in the city:

13. и не могут доказать того, в чем теперь обвиняют меня.
УПО: І не можуть вони довести тобі того, у чому тепер оскаржають мене.
KJV: Neither can they prove the things whereof they now accuse me.

14. Но в том признаюсь тебе, что по учению, которое они называют ересью, я действительно служу Богу отцов [моих], веруя всему, написанному в законе и пророках,
УПО: Але признаюсь тобі, що в дорозі оцій, яку звуть вони єрессю, я Богові отців служу так, що вірую всьому, що в Законі й у Пророків написане.
KJV: But this I confess unto thee, that after the way which they call heresy, so worship I the God of my fathers, believing all things which are written in the law and in the prophets:

15. имея надежду на Бога, что будет воскресение мертвых, праведных и неправедных, чего и сами они ожидают.
УПО: І маю надію я в Бозі, чого й самі вони сподіваються, що настане воскресення праведних і неправедних.
KJV: And have hope toward God, which they themselves also allow, that there shall be a resurrection of the dead, both of the just and unjust.

16. Посему и сам подвизаюсь всегда иметь непорочную совесть пред Богом и людьми.
УПО: І я пильно дбаю про те, щоб завсіди мати сумління невинне, щодо Бога й людей.
KJV: And herein do I exercise myself, to have always a conscience void to offence toward God, and toward men.

17. После многих лет я пришел, чтобы доставить милостыню народу моему и приношения.
УПО: А по довгих роках я прибув, щоб подати моєму народові милостиню та приноси.
KJV: Now after many years I came to bring alms to my nation, and offerings.

18. При сем нашли меня, очистившегося в храме не с народом и не с шумом.
УПО: Ось при цьому знайшли мене дехто з юдеїв азійських очищеного в храмі, а не з натовпом чи з колотнечею.
KJV: Whereupon certain Jews from Asia found me purified in the temple, neither with multitude, nor with tumult.

19. [Это были] некоторые Асийские Иудеи, которым надлежало бы предстать пред тебя и обвинять меня, если что имеют против меня.
УПО: Їм належало б ось перед тебе прибути й казати, коли мають вони що на мене.
KJV: Who ought to have been here before thee, and object, if they had ought against me.

20. Или пусть сии самые скажут, какую нашли они во мне неправду, когда я стоял перед синедрионом,
УПО: Або самі ці нехай скажуть, чи якусь неправду знайшли на мені, як я в синедріоні стояв,
KJV: Or else let these same here say, if they have found any evil doing in me, while I stood before the council,

21. разве только то одно слово, которое громко произнес я, стоя между ними, что за [учение о] воскресении мертвых я ныне судим вами.
УПО: крім отого єдиного виразу, що я його крикнув, стоячи серед них: За воскресення мертвих приймаю від вас суд сьогодні!
KJV: Except it be for this one voice, that I cried standing among them, Touching the resurrection of the dead I am called in question by you this day.

22. §Выслушав это, Феликс отсрочил [дело] их, сказав: рассмотрю ваше дело, когда придет тысяченачальник Лисий, и я обстоятельно узнаю об этом учении.
УПО: Але Фелікс, дуже добре дорогу цю знавши, відрочив їм справу, говорячи: Розсуджу вашу справу, коли тисяцький Лісій прибуде.
KJV: And when Felix heard these things, having more perfect knowledge of that way, he deferred them, and said, When Lysias the chief captain shall come down, I will know the uttermost of your matter.

23. А Павла приказал сотнику стеречь, но не стеснять его и не запрещать никому из его близких служить ему или приходить к нему.
УПО: І він сотникові наказав сторожити Павла, але мати полегшу, і не боронити нікому з близьких його, щоб служили йому.
KJV: And he commanded a centurion to keep Paul, and to let him have liberty, and that he should forbid none of his acquaintance to minister or come unto him.

24. Через несколько дней Феликс, придя с Друзиллою, женою своею, Иудеянкою, призвал Павла, и слушал его о вере во Христа Иисуса.
УПО: А по декількох днях прийшов Фелікс із дружиною своєю Друзіллою, що була юдеянка, і покликав Павла, та слухав від нього про віру в Ісуса Христа.
KJV: And after certain days, when Felix came with his wife Drusilla, which was a Jewess, he sent for Paul, and heard him concerning the faith in Christ.

25. И как он говорил о правде, о воздержании и о будущем суде, то Феликс пришел в страх и отвечал: теперь пойди, а когда найду время, позову тебя.
УПО: І як розповідав він про праведність, і про здержливість, та про майбутній суд, то Фелікса страх обгорнув, і він відповів: Тепер іди собі, відповідного ж часу покличу тебе!
KJV: And as he reasoned of righteousness, temperance, and judgment to come, Felix trembled, and answered, Go thy way for this time; when I have a convenient season, I will call for thee.

26. Притом же надеялся он, что Павел даст ему денег, чтобы отпустил его: посему часто призывал его и беседовал с ним.
УПО: Разом із тим і сподівався він, що дасть Павло грошей йому, тому й часто його прикликав і розмову з ним вів.
KJV: He hoped also that money should have been given him of Paul, that he might loose him: wherefore he sent for him the oftener, and communed with him.

27. Но по прошествии двух лет на место Феликса поступил Порций Фест. Желая доставить удовольствие Иудеям, Феликс оставил Павла в узах.
УПО: Як минуло ж два роки, то Фелікс одержав наступника, Порція Феста. А Фелікс бажав догодити юдеям, і в в'язниці Павла залишив.
KJV: But after two years Porcius Festus came into Felix' room: and Felix, willing to shew the Jews a pleasure, left Paul bound.

<< Предыдущая глава // Следующая глава >>