Новый Завет > Книга Деяния > Глава 18 1. §После сего Павел, оставив Афины, пришел в Коринф; УПО: Після цього він вийшов з Атен і прибув до Коринту.
KJV: After these things Paul departed from Athens, and came to Corinth; 2. и, найдя некоторого Иудея, именем Акилу, родом Понтянина, недавно пришедшего из Италии, и Прискиллу, жену его, -- потому что Клавдий повелел всем Иудеям удалиться из Рима, -- пришел к ним; УПО: І знайшов він одного юдея, на ймення Акилу, родом із Понту, що недавно прибув із Італії, та Прискиллу, його дружину, бо Клавдій звелів усім юдеям, щоб покинули Рим. І до них він прийшов,
KJV: And found a certain Jew named Aquila, born in Pontus, lately come from Italy, with his wife Priscilla; (because that Claudius had commanded all Jews to depart from Rome:) and came unto them. 3. и, по одинаковости ремесла, остался у них и работал; ибо ремеслом их было делание палаток. УПО: а що був він того ж ремесла, то в них позостався та працював; ремесло ж їхнє було виробляти намети.
KJV: And because he was of the same craft, he abode with them, and wrought: for by their occupation they were tentmakers. 4. Во всякую же субботу он говорил в синагоге и убеждал Иудеев и Еллинов. УПО: І він щосуботи розмову точив у синагозі, переконуючи юдеїв та гелленів.
KJV: And he reasoned in the synagogue every sabbath, and persuaded the Jews and the Greeks. 5. А когда пришли из Македонии Сила и Тимофей, то Павел понуждаем был духом свидетельствовать Иудеям, что Иисус есть Христос. УПО: А коли прибули Сила та Тимофій з Македонії, Павло слову віддався, і він свідчив юдеям, що Ісус то Христос.
KJV: And when Silas and Timotheus were come from Macedonia, Paul was pressed in the spirit, and testified to the Jews that Jesus was Christ. 6. Но как они противились и злословили, то он, отрясши одежды свои, сказал к ним: кровь ваша на главах ваших; я чист; отныне иду к язычникам. УПО: Як вони ж спротивлялися та богозневажали, то він обтрусив одежу свою та промовив до них: Ваша кров на голову вашу! Я чистий. Відтепер я піду до поган.
KJV: And when they opposed themselves, and blasphemed, he shook his raiment, and said unto them, Your blood be upon your own heads; I am clean; from henceforth I will go unto the Gentiles. 7. §И пошел оттуда, и пришел к некоторому чтущему Бога, именем Иусту, которого дом был подле синагоги. УПО: І, вийшовши звідти, він прибув до господи одного, на ім'я Тита Юста, що був богобійний, його ж дім межував із синагогою.
KJV: And he departed thence, and entered into a certain man's house, named Justus, one that worshipped God, whose house joined hard to the synagogue. 8. Крисп же, начальник синагоги, уверовал в Господа со всем домом своим, и многие из Коринфян, слушая, уверовали и крестились. УПО: А Крисп, старший синагоги, увірував в Господа з усім домом своїм; і багато з коринтян, почувши, увірували й охристились.
KJV: And Crispus, the chief ruler of the synagogue, believed on the Lord with all his house; and many of the Corinthians hearing believed, and were baptized. 9. Господь же в видении ночью сказал Павлу: не бойся, но говори и не умолкай, УПО: Сказав же Павлові Господь у видінні вночі: Не бійся, але говори й не мовчи,
KJV: Then spake the Lord to Paul in the night by a vision, Be not afraid, but speak, and hold not thy peace: 10. ибо Я с тобою, и никто не сделает тебе зла, потому что у Меня много людей в этом городе. УПО: бо з тобою ось Я, і на тебе ніхто не накинеться, щоб тобі заподіяти зло, бо Я маю в цім місті багато людей.
KJV: For I am with thee, and no man shall set on thee to hurt thee: for I have much people in this city. 11. И он оставался там год и шесть месяцев, поучая их слову Божию. УПО: І позостався він рік і шість місяців, навчаючи в них Слова Божого.
KJV: And he continued there a year and six months, teaching the word of God among them. 12. §Между тем, во время проконсульства Галлиона в Ахаии, напали Иудеи единодушно на Павла и привели его пред судилище, УПО: А коли Галліон був в Ахаї проконсулом, то проти Павла однодушно повстали юдеї, і на суд привели його,
KJV: And when Gallio was the deputy of Achaia, the Jews made insurrection with one accord against Paul, and brought him to the judgment seat, 13. говоря, что он учит людей чтить Бога не по закону. УПО: кажучи: Цей людей намовляє, щоб Богові честь віддавали незгідно з Законом!
KJV: Saying, This fellow persuadeth men to worship God contrary to the law. 14. Когда же Павел хотел открыть уста, Галлион сказал Иудеям: Иудеи! если бы какая-нибудь была обида или злой умысел, то я имел бы причину выслушать вас, УПО: Як Павло ж хотів уста відкрити, сказав Галліон до юдеїв: О юдеї, якби сталася кривда яка, або злий учинок, то я б справедливо вас вислухав.
KJV: And when Paul was now about to open his mouth, Gallio said unto the Jews, If it were a matter of wrong or wicked lewdness, O ye Jews, reason would that I should bear with you: 15. но когда идет спор об учении и об именах и о законе вашем, то разбирайте сами; я не хочу быть судьею в этом. УПО: Та коли спір іде про слово та ймення й Закон ваш, то самі доглядайте, я суддею цього бути не хочу.
KJV: But if it be a question of words and names, and of your law, look ye to it; for I will be no judge of such matters. 16. И прогнал их от судилища. УПО: І прогнав їх від суду.
KJV: And he drave them from the judgment seat. 17. А все Еллины, схватив Сосфена, начальника синагоги, били его перед судилищем; и Галлион нимало не беспокоился о том. УПО: Тоді всі схопили Состена, начальника над синагогою, та й перед судом його били. Галліон же на те зовсім не зважав.
KJV: Then all the Greeks took Sosthenes, the chief ruler of the synagogue, and beat him before the judgment seat. And Gallio cared for none of those things. 18. §Павел, пробыв еще довольно дней, простился с братиями и отплыл в Сирию, -- и с ним Акила и Прискилла, -- остригши голову в Кенхреях, по обету. УПО: А Павло, перебувши доволі ще днів, попрощався з братами, і поплинув у Сирію, і з ним Прискилла й Акила; він у Кенхреях обстриг собі голову, бо обітницю дав був.
KJV: And Paul after this tarried there yet a good while, and then took his leave of the brethren, and sailed thence into Syria, and with him Priscilla and Aquila; having shorn his head in Cenchrea: for he had a vow. 19. Достигнув Ефеса, оставил их там, а сам вошел в синагогу и рассуждал с Иудеями. УПО: І прибув він в Ефес, і там їх позоставив, а сам у синагогу ввійшов і розмовляв із юдеями.
KJV: And he came to Ephesus, and left them there: but he himself entered into the synagogue, and reasoned with the Jews. 20. Когда же они просили его побыть у них долее, он не согласился, УПО: Як просили ж його довший час позостатися в них, то він не згодився,
KJV: When they desired him to tarry longer time with them, he consented not; 21. а простился с ними, сказав: мне нужно непременно провести приближающийся праздник в Иерусалиме; к вам же возвращусь опять, если будет угодно Богу. И отправился из Ефеса. (Акила же и Прискилла остались в Ефесе). УПО: але попрощався й сказав: Знов вернуся до вас, коли буде на те воля Божа! І відплив із Ефесу.
KJV: But bade them farewell, saying, I must by all means keep this feast that cometh in Jerusalem: but I will return again unto you, if God will. And he sailed from Ephesus. 22. Побывав в Кесарии, он приходил [в Иерусалим], приветствовал церковь и отошел в Антиохию. УПО: І, побувши в Кесарії, він піднявся, і, привіт славши Церкві, відбув в Антіохію.
KJV: And when he had landed at Caesarea, and gone up, and saluted the church, he went down to Antioch. 23. И, проведя [там] несколько времени, вышел, и проходил по порядку страну Галатийскую и Фригию, утверждая всех учеников. УПО: І, пробувши там деякий час, він вибрався в подорож знову, за порядком проходячи через країну галатську та Фріґію, та всіх учнів зміцняючи.
KJV: And after he had spent some time there, he departed, and went over all the country of Galatia and Phrygia in order, strengthening all the disciples. 24. §Некто Иудей, именем Аполлос, родом из Александрии, муж красноречивый и сведущий в Писаниях, пришел в Ефес. УПО: Один же юдей, на ім'я Аполлос, родом з Олександрії, красномовець та сильний в Писанні, прибув до Ефесу.
KJV: And a certain Jew named Apollos, born at Alexandria, an eloquent man, and mighty in the scriptures, came to Ephesus. 25. Он был наставлен в начатках пути Господня и, горя духом, говорил и учил о Господе правильно, зная только крещение Иоанново. УПО: Він був навчений дороги Господньої, і, палаючи духом, промовляв і про Господа пильно навчав, знаючи тільки Іванове хрищення.
KJV: This man was instructed in the way of the Lord; and being fervent in the spirit, he spake and taught diligently the things of the Lord, knowing only the baptism of John. 26. Он начал смело говорить в синагоге. Услышав его, Акила и Прискилла приняли его и точнее объяснили ему путь Господень. УПО: І він сміливо став промовляти в синагозі. Як Акила й Прискилла почули його, то його прийняли, і докладніш розповіли йому про дорогу Господню.
KJV: And he began to speak boldly in the synagogue: whom when Aquila and Priscilla had heard, they took him unto them, and expounded unto him the way of God more perfectly. 27. А когда он вознамерился идти в Ахаию, то братия послали к [тамошним] ученикам, располагая их принять его; и он, прибыв туда, много содействовал уверовавшим благодатью, УПО: А коли він схотів перейти до Ахаї, брати написали до учнів, нагадуючи, щоб його прийняли. А прибувши, помагав він багато тим, хто ввірував благодаттю,
KJV: And when he was disposed to pass into Achaia, the brethren wrote, exhorting the disciples to receive him: who, when he was come, helped them much which had believed through grace: 28. ибо он сильно опровергал Иудеев всенародно, доказывая Писаниями, что Иисус есть Христос. УПО: бо він переконував пильно юдеїв, Писанням прилюдно доводячи, що Ісус то Христос.
KJV: For he mightily convinced the Jews, and that publickly, shewing by the scriptures that Jesus was Christ. << Предыдущая глава // Следующая глава >> |