Новый Завет > Книга От Луки > Глава 22

1. §Приближался праздник опресноков, называемый Пасхою,
УПО: Наближалося ж свято Опрісноків, що Пасхою зветься.
KJV: Now the feast of unleavened bread drew nigh, which is called the Passover.

2. и искали первосвященники и книжники, как бы погубить Его, потому что боялись народа.
УПО: А первосвященики й книжники стали шукати, як би вбити Його, та боялись народу...
KJV: And the chief priests and scribes sought how they might kill him; for they feared the people.

3. Вошел же сатана в Иуду, прозванного Искариотом, одного из числа двенадцати,
УПО: Сатана ж увійшов у Юду, званого Іскаріот, одного з Дванадцятьох.
KJV: Then entered Satan into Judas surnamed Iscariot, being of the number of the twelve.

4. и он пошел, и говорил с первосвященниками и начальниками, как Его предать им.
УПО: І він пішов, і почав умовлятися з первосвящениками та начальниками, як він видасть Його.
KJV: And he went his way, and communed with the chief priests and captains, how he might betray him unto them.

5. Они обрадовались и согласились дать ему денег;
УПО: Ті ж зраділи, і погодилися дати йому срібняків.
KJV: And they were glad, and covenanted to give him money.

6. и он обещал, и искал удобного времени, чтобы предать Его им не при народе.
УПО: І він обіцяв, і шукав відповідного часу, щоб їм видати Його без народу...
KJV: And he promised, and sought opportunity to betray him unto them in the absence of the multitude.

7. §Настал же день опресноков, в который надлежало заколать пасхального [агнца],
УПО: І настав день Опрісноків, коли пасху приносити в жертву належало.
KJV: Then came the day of unleavened bread, when the passover must be killed.

8. и послал [Иисус] Петра и Иоанна, сказав: пойдите, приготовьте нам есть пасху.
УПО: І послав Він Петра та Івана, говорячи: Підіть, і приготуйте нам пасху, щоб її спожили ми.
KJV: And he sent Peter and John, saying, Go and prepare us the passover, that we may eat.

9. Они же сказали Ему: где велишь нам приготовить?
УПО: А вони запитали Його: Де Ти хочеш, щоб ми приготували?
KJV: And they said unto him, Where wilt thou that we prepare?

10. Он сказал им: вот, при входе вашем в город, встретится с вами человек, несущий кувшин воды; последуйте за ним в дом, в который войдет он,
УПО: А Він їм відказав: Ось, як будете входити в місто, стріне вас чоловік, воду несучи у глекові, ідіть за ним аж до дому, куди він увійде.
KJV: And he said unto them, Behold, when ye are entered into the city, there shall a man meet you, bearing a pitcher of water; follow him into the house where he entereth in.

11. и скажите хозяину дома: Учитель говорит тебе: где комната, в которой бы Мне есть пасху с учениками Моими?
УПО: І скажіть до господаря дому: Учитель питає тебе: Де кімната, в якій споживу зо Своїми учнями пасху?
KJV: And ye shall say unto the goodman of the house, The Master saith unto thee, Where is the guestchamber, where I shall eat the passover with my disciples?

12. И он покажет вам горницу большую устланную; там приготовьте.
УПО: І він вам покаже велику горницю вистелену: там приготуйте.
KJV: And he shall shew you a large upper room furnished: there make ready.

13. Они пошли, и нашли, как сказал им, и приготовили пасху.
УПО: І вони відійшли, і знайшли, як Він їм говорив, і зачали там готувати пасху.
KJV: And they went, and found as he had said unto them: and they made ready the passover.

14. И когда настал час, Он возлег, и двенадцать Апостолов с Ним,
УПО: А коли настав час, сів до столу, і апостоли з Ним.
KJV: And when the hour was come, he sat down, and the twelve apostles with him.

15. и сказал им: очень желал Я есть с вами сию пасху прежде Моего страдания,
УПО: І промовив до них: Я дуже бажав спожити цю пасху із вами, перш ніж муки прийму.
KJV: And he said unto them, With desire I have desired to eat this passover with you before I suffer:

16. ибо сказываю вам, что уже не буду есть ее, пока она не совершится в Царствии Божием.
УПО: Бо кажу вам, що вже споживати не буду її, поки сповниться в Божому Царстві вона.
KJV: For I say unto you, I will not any more eat thereof, until it be fulfilled in the kingdom of God.

17. И, взяв чашу и благодарив, сказал: приимите ее и разделите между собою,
УПО: Узявши ж чашу, і вчинивши подяку, Він промовив: Візьміть її, і поділіть між собою.
KJV: And he took the cup, and gave thanks, and said, Take this, and divide it among yourselves:

18. ибо сказываю вам, что не буду пить от плода виноградного, доколе не придет Царствие Божие.
УПО: Кажу ж вам, що віднині не питиму Я від оцього плоду виноградного, доки Божеє Царство не прийде.
KJV: For I say unto you, I will not drink of the fruit of the vine, until the kingdom of God shall come.

19. И, взяв хлеб и благодарив, преломил и подал им, говоря: сие есть тело Мое, которое за вас предается; сие творите в Мое воспоминание.
УПО: Узявши ж хліб і вчинивши подяку, поламав і дав їм, проказуючи: Це тіло Моє, що за вас віддається. Це чиніть на спомин про Мене!
KJV: And he took bread, and gave thanks, and brake it, and gave unto them, saying, This is my body which is given for you: this do in remembrance of me.

20. Также и чашу после вечери, говоря: сия чаша [есть] Новый Завет в Моей крови, которая за вас проливается.
УПО: По вечері так само ж і чашу, говорячи: Оця чаша Новий Заповіт у Моїй крові, що за вас проливається.
KJV: Likewise also the cup after supper, saying, This cup is the new testament in my blood, which is shed for you.

21. §И вот, рука предающего Меня со Мною за столом;
УПО: Та однак, за столом ось зо Мною рука Мого зрадника.
KJV: But, behold, the hand of him that betrayeth me is with me on the table.

22. впрочем, Сын Человеческий идет по предназначению, но горе тому человеку, которым Он предается.
УПО: Бо Син Людський іде, як призначено; але горе тому чоловікові, хто Його видає!
KJV: And truly the Son of man goeth, as it was determined: but woe unto that man by whom he is betrayed!

23. И они начали спрашивать друг друга, кто бы из них был, который это сделает.
УПО: А вони почали між собою питати, котрий з них мав би це вчинити?
KJV: And they began to enquire among themselves, which of them it was that should do this thing.

24. Был же и спор между ними, кто из них должен почитаться большим.
УПО: І сталось між ними й змагання, котрий з них уважатися має за більшого.
KJV: And there was also a strife among them, which of them should be accounted the greatest.

25. Он же сказал им: цари господствуют над народами, и владеющие ими благодетелями называются,
УПО: Він же промовив до них: Царі народів панують над ними, а ті, що ними володіють, доброчинцями звуться.
KJV: And he said unto them, The kings of the Gentiles exercise lordship over them; and they that exercise authority upon them are called benefactors.

26. а вы не так: но кто из вас больше, будь как меньший, и начальствующий -- как служащий.
УПО: Але не так ви: хто найбільший між вами, нехай буде, як менший, а начальник як службовець.
KJV: But ye shall not be so: but he that is greatest among you, let him be as the younger; and he that is chief, as he that doth serve.

27. Ибо кто больше: возлежащий, или служащий? не возлежащий ли? А Я посреди вас, как служащий.
УПО: Бо хто більший: чи той, хто сидить при столі, чи хто прислуговує? Чи не той, хто сидить при столі? А Я серед вас, як службовець.
KJV: For whether is greater, he that sitteth at meat, or he that serveth? is not he that sitteth at meat? but I am among you as he that serveth.

28. Но вы пребыли со Мною в напастях Моих,
УПО: Ви ж оті, що перетривали зо Мною в спокусах Моїх,
KJV: Ye are they which have continued with me in my temptations.

29. и Я завещаваю вам, как завещал Мне Отец Мой, Царство,
УПО: і Я вам заповітую Царство, як Отець Мій Мені заповів,
KJV: And I appoint unto you a kingdom, as my Father hath appointed unto me;

30. да ядите и пиете за трапезою Моею в Царстве Моем, и сядете на престолах судить двенадцать колен Израилевых.
УПО: щоб ви в Царстві Моїм споживали й пили за столом Моїм, і щоб ви на престолах засіли судити дванадцять племен Ізраїлевих.
KJV: That ye may eat and drink at my table in my kingdom, and sit on thrones judging the twelve tribes of Israel.

31. И сказал Господь: Симон! Симон! се, сатана просил, чтобы сеять вас как пшеницу,
УПО: І промовив Господь: Симоне, Симоне, ось сатана жадав вас, щоб вас пересіяти, мов ту пшеницю.
KJV: And the Lord said, Simon, Simon, behold, Satan hath desired to have you, that he may sift you as wheat:

32. но Я молился о тебе, чтобы не оскудела вера твоя; и ты некогда, обратившись, утверди братьев твоих.
УПО: Я ж молився за тебе, щоб не зменшилась віра твоя; ти ж колись, як навернешся, зміцни браттю свою!
KJV: But I have prayed for thee, that thy faith fail not: and when thou art converted, strengthen thy brethren.

33. Он отвечал Ему: Господи! с Тобою я готов и в темницу и на смерть идти.
УПО: А той відказав Йому: Господи, я з Тобою готовий іти до в'язниці й на смерть!
KJV: And he said unto him, Lord, I am ready to go with thee, both into prison, and to death.

34. Но Он сказал: говорю тебе, Петр, не пропоет петух сегодня, как ты трижды отречешься, что не знаешь Меня.
УПО: Він же прорік: Говорю тобі, Петре, півень не заспіває сьогодні, як ти тричі зречешся, що не знаєш Мене...
KJV: And he said, I tell thee, Peter, the cock shall not crow this day, before that thou shalt thrice deny that thou knowest me.

35. И сказал им: когда Я посылал вас без мешка и без сумы и без обуви, имели ли вы в чем недостаток? Они отвечали: ни в чем.
УПО: І Він їм сказав: Як Я вас посилав без калитки, і без торби, і без сандаль, чи вам бракувало чого? Вони ж відказали: Нічого.
KJV: And he said unto them, When I sent you without purse, and scrip, and shoes, lacked ye any thing? And they said, Nothing.

36. Тогда Он сказал им: но теперь, кто имеет мешок, тот возьми его, также и суму; а у кого нет, продай одежду свою и купи меч;
УПО: А тепер каже їм хто має калитку, нехай візьме, теж і торбу; хто ж не має, нехай продасть одіж свою та й купить меча.
KJV: Then said he unto them, But now, he that hath a purse, let him take it, and likewise his scrip: and he that hath no sword, let him sell his garment, and buy one.

37. ибо сказываю вам, что должно исполниться на Мне и сему написанному: и к злодеям причтен. Ибо то, что о Мне, приходит к концу.
УПО: Говорю бо Я вам, що виконатися на Мені має й це ось написане: До злочинців Його зараховано. Бо те, що про Мене, виконується.
KJV: For I say unto you, that this that is written must yet be accomplished in me, And he was reckoned among the transgressors: for the things concerning me have an end.

38. Они сказали: Господи! вот, здесь два меча. Он сказал им: довольно.
УПО: І сказали вони: Господи, ось тут два мечі. А Він їм відказав: Досить!
KJV: And they said, Lord, behold, here are two swords. And he said unto them, It is enough.

39. §И, выйдя, пошел по обыкновению на гору Елеонскую, за Ним последовали и ученики Его.
УПО: І Він вийшов, і пішов за звичаєм на гору Оливну. А за Ним пішли учні Його.
KJV: And he came out, and went, as he was wont, to the mount of Olives; and his disciples also followed him.

40. Придя же на место, сказал им: молитесь, чтобы не впасть в искушение.
УПО: А прийшовши на місце, сказав їм: Моліться, щоб не впасти в спокусу.
KJV: And when he was at the place, he said unto them, Pray that ye enter not into temptation.

41. И Сам отошел от них на вержение камня, и, преклонив колени, молился,
УПО: А Він Сам, відійшовши від них, як докинути каменем, на коліна припав та й молився,
KJV: And he was withdrawn from them about a stone's cast, and kneeled down, and prayed,

42. говоря: Отче! о, если бы Ты благоволил пронести чашу сию мимо Меня! впрочем не Моя воля, но Твоя да будет.
УПО: благаючи: Отче, як волієш, пронеси мимо Мене цю чашу! Та проте не Моя, а Твоя нехай станеться воля!...
KJV: Saying, Father, if thou be willing, remove this cup from me: nevertheless not my will, but thine, be done.

43. Явился же Ему Ангел с небес и укреплял Его.
УПО: І Ангол із неба з'явився до Нього, і додавав Йому сили.
KJV: And there appeared an angel unto him from heaven, strengthening him.

44. И, находясь в борении, прилежнее молился, и был пот Его, как капли крови, падающие на землю.
УПО: А як був у смертельній тривозі, ще пильніш Він молився. І піт Його став, немов каплі крови, що спливали на землю...
KJV: And being in an agony he prayed more earnestly: and his sweat was as it were great drops of blood falling down to the ground.

45. Встав от молитвы, Он пришел к ученикам, и нашел их спящими от печали
УПО: І, підвівшись з молитви, Він до учнів прийшов, і знайшов їх, що спали з журби...
KJV: And when he rose up from prayer, and was come to his disciples, he found them sleeping for sorrow,

46. и сказал им: что вы спите? встаньте и молитесь, чтобы не впасть в искушение.
УПО: І промовив до них: Чого ви спите? Уставайте й моліться, щоб не впасти в спокусу!
KJV: And said unto them, Why sleep ye? rise and pray, lest ye enter into temptation.

47. §Когда Он еще говорил это, появился народ, а впереди его шел один из двенадцати, называемый Иуда, и он подошел к Иисусу, чтобы поцеловать Его. Ибо он такой им дал знак: Кого я поцелую, Тот и есть.
УПО: І, коли Він іще говорив, ось народ з'явився, і один із Дванадцятьох, що Юдою зветься, ішов перед ними. І він підійшов до Ісуса, щоб поцілувати Його. Бо він знака їм дав був: кого я поцілую, то Він!
KJV: And while he yet spake, behold a multitude, and he that was called Judas, one of the twelve, went before them, and drew near unto Jesus to kiss him.

48. Иисус же сказал ему: Иуда! целованием ли предаешь Сына Человеческого?
УПО: Ісус же промовив до нього: Чи оце поцілунком ти, Юдо, видаєш Сина Людського?
KJV: But Jesus said unto him, Judas, betrayest thou the Son of man with a kiss?

49. Бывшие же с Ним, видя, к чему идет дело, сказали Ему: Господи! не ударить ли нам мечом?
УПО: А ті, що були з Ним, як побачили, що має статись, сказали Йому: Господи, чи мечем нам не вдарити?
KJV: When they which were about him saw what would follow, they said unto him, Lord, shall we smite with the sword?

50. И один из них ударил раба первосвященникова, и отсек ему правое ухо.
УПО: І, один із них рубонув раба первосвященикового, та й відтяв праве вухо йому.
KJV: And one of them smote the servant of the high priest, and cut off his right ear.

51. Тогда Иисус сказал: оставьте, довольно. И, коснувшись уха его, исцелил его.
УПО: Та Ісус відізвався й сказав: Лишіть, уже досить! І, доторкнувшись до вуха його, уздоровив його.
KJV: And Jesus answered and said, Suffer ye thus far. And he touched his ear, and healed him.

52. Первосвященникам же и начальникам храма и старейшинам, собравшимся против Него, сказал Иисус: как будто на разбойника вышли вы с мечами и кольями, чтобы взять Меня?
УПО: А до первосвящеників і влади сторожі храму та старших, що прийшли проти Нього, промовив Ісус: Немов на розбійника вийшли з мечами та киями...
KJV: Then Jesus said unto the chief priests, and captains of the temple, and the elders, which were come to him, Be ye come out, as against a thief, with swords and staves?

53. Каждый день бывал Я с вами в храме, и вы не поднимали на Меня рук, но теперь ваше время и власть тьмы.
УПО: Як щоденно Я з вами у храмі бував, не піднесли на Мене ви рук. Та це ваша година тепер, і влада темряви...
KJV: When I was daily with you in the temple, ye stretched forth no hands against me: but this is your hour, and the power of darkness.

54. §Взяв Его, повели и привели в дом первосвященника. Петр же следовал издали.
УПО: А схопивши Його, повели й привели у дім первосвященика. Петро ж здалека йшов слідкома.
KJV: Then took they him, and led him, and brought him into the high priest's house. And Peter followed afar off.

55. Когда они развели огонь среди двора и сели вместе, сел и Петр между ними.
УПО: Як розклали ж огонь серед двору, і вкупі сиділи, сидів і Петро поміж ними.
KJV: And when they had kindled a fire in the midst of the hall, and were set down together, Peter sat down among them.

56. Одна служанка, увидев его сидящего у огня и всмотревшись в него, сказала: и этот был с Ним.
УПО: А служниця одна його вгледіла, як сидів коло світла, і, придивившись до нього, сказала: І цей був із Ним!
KJV: But a certain maid beheld him as he sat by the fire, and earnestly looked upon him, and said, This man was also with him.

57. Но он отрекся от Него, сказав женщине: я не знаю Его.
УПО: І відрікся від Нього він, твердячи: Не знаю я, жінко, Його!
KJV: And he denied him, saying, Woman, I know him not.

58. Вскоре потом другой, увидев его, сказал: и ты из них. Но Петр сказал этому человеку: нет!
УПО: Незабаром же другий побачив його та й сказав: І ти від отих. А Петро відказав: Ні, чоловіче!...
KJV: And after a little while another saw him, and said, Thou art also of them. And Peter said, Man, I am not.

59. Прошло с час времени, еще некто настоятельно говорил: точно и этот был с Ним, ибо он Галилеянин.
УПО: І як часу минуло з годину, хтось інший твердив і казав: Поправді, і цей був із Ним, бо він галілеянин.
KJV: And about the space of one hour after another confidently affirmed, saying, Of a truth this fellow also was with him: for he is a Galilaean.

60. Но Петр сказал тому человеку: не знаю, что ты говоришь. И тотчас, когда еще говорил он, запел петух.
УПО: А Петро відказав: Чоловіче, не відаю, про що ти говориш... І зараз, як іще говорив він, півень заспівав.
KJV: And Peter said, Man, I know not what thou sayest. And immediately, while he yet spake, the cock crew.

61. Тогда Господь, обратившись, взглянул на Петра, и Петр вспомнил слово Господа, как Он сказал ему: прежде нежели пропоет петух, отречешься от Меня трижды.
УПО: І Господь обернувся й подививсь на Петра. А Петро згадав слово Господнє, як сказав Він йому: Перше, ніж заспіває півень, відречешся ти тричі від Мене.
KJV: And the Lord turned, and looked upon Peter. And Peter remembered the word of the Lord, how he had said unto him, Before the cock crow, thou shalt deny me thrice.

62. И, выйдя вон, горько заплакал.
УПО: І, вийшовши звідти, він гірко заплакав!
KJV: And Peter went out, and wept bitterly.

63. §Люди, державшие Иисуса, ругались над Ним и били Его;
УПО: А люди, які ув'язнили Ісуса, знущалися з Нього та били.
KJV: And the men that held Jesus mocked him, and smote him.

64. и, закрыв Его, ударяли Его по лицу и спрашивали Его: прореки, кто ударил Тебя?
УПО: І, закривши Його, вони били Його по обличчі, і питали Його, приговорюючи: Пророкуй, хто то вдарив Тебе?
KJV: And when they had blindfolded him, they struck him on the face, and asked him, saying, Prophesy, who is it that smote thee?

65. И много иных хулений произносили против Него.
УПО: І багато інших богозневаг говорили на Нього вони...
KJV: And many other things blasphemously spake they against him.

66. И как настал день, собрались старейшины народа, первосвященники и книжники, и ввели Его в свой синедрион
УПО: А коли настав день, то зібралися старші народу, первосвященики й книжники, і повели Його в синедріон свій,
KJV: And as soon as it was day, the elders of the people and the chief priests and the scribes came together, and led him into their council, saying,

67. и сказали: Ты ли Христос? скажи нам. Он сказал им: если скажу вам, вы не поверите;
УПО: і казали: Коли Ти Христос, скажи нам. А Він їм відповів: Коли Я вам скажу, не повірите ви.
KJV: Art thou the Christ? tell us. And he said unto them, If I tell you, ye will not believe:

68. если же и спрошу вас, не будете отвечать Мне и не отпустите [Меня];
УПО: А коли й поспитаю вас Я, не дасте Мені відповіді.
KJV: And if I also ask you, ye will not answer me, nor let me go.

69. отныне Сын Человеческий воссядет одесную силы Божией.
УПО: Незабаром Син Людський сидітиме по правиці сили Божої!
KJV: Hereafter shall the Son of man sit on the right hand of the power of God.

70. И сказали все: итак, Ты Сын Божий? Он отвечал им: вы говорите, что Я.
УПО: Тоді всі запитали: То Ти Божий Син? А Він їм відповів: Самі кажете ви, що то Я...
KJV: Then said they all, Art thou then the Son of God? And he said unto them, Ye say that I am.

71. Они же сказали: какое еще нужно нам свидетельство? ибо мы сами слышали из уст Его.
УПО: А вони відказали: Нащо потрібні ще свідки для нас? Бо ми чули самі з Його уст!
KJV: And they said, What need we any further witness? for we ourselves have heard of his own mouth.

<< Предыдущая глава // Следующая глава >>