Новый Завет > Книга От Луки > Глава 15

1. §Приближались к Нему все мытари и грешники слушать Его.
УПО: Наближались до Нього всі митники й грішники, щоб послухати Його.
KJV: Then drew near unto him all the publicans and sinners for to hear him.

2. Фарисеи же и книжники роптали, говоря: Он принимает грешников и ест с ними.
УПО: Фарисеї ж та книжники нарікали й казали: Приймає Він грішників та з ними їсть.
KJV: And the Pharisees and scribes murmured, saying, This man receiveth sinners, and eateth with them.

3. Но Он сказал им следующую притчу:
УПО: А Він їм розповів оцю притчу, говорячи:
KJV: And he spake this parable unto them, saying,

4. кто из вас, имея сто овец и потеряв одну из них, не оставит девяноста девяти в пустыне и не пойдет за пропавшею, пока не найдет ее?
УПО: Котрий з вас чоловік, мавши сотню овець і загубивши одну з них, не покине в пустині тих дев'ятидесяти й дев'яти, та й не піде шукати загинулої, аж поки не знайде її?
KJV: What man of you, having an hundred sheep, if he lose one of them, doth not leave the ninety and nine in the wilderness, and go after that which is lost, until he find it?

5. А найдя, возьмет ее на плечи свои с радостью
УПО: А знайшовши, кладе на рамена свої та радіє.
KJV: And when he hath found it, he layeth it on his shoulders, rejoicing.

6. и, придя домой, созовет друзей и соседей и скажет им: порадуйтесь со мною: я нашел мою пропавшую овцу.
УПО: І, прийшовши додому, скликає він друзів і сусідів, та й каже до них: Радійте зо мною, бо знайшов я вівцю свою тую загублену.
KJV: And when he cometh home, he calleth together his friends and neighbours, saying unto them, Rejoice with me; for I have found my sheep which was lost.

7. Сказываю вам, что так на небесах более радости будет об одном грешнике кающемся, нежели о девяноста девяти праведниках, не имеющих нужды в покаянии.
УПО: Говорю вам, що так само на небі радітимуть більш за одного грішника, що кається, аніж за дев'ятдесятьох і дев'ятьох праведників, що не потребують покаяння!...
KJV: I say unto you, that likewise joy shall be in heaven over one sinner that repenteth, more than over ninety and nine just persons, which need no repentance.

8. Или какая женщина, имея десять драхм, если потеряет одну драхму, не зажжет свечи и не станет мести комнату и искать тщательно, пока не найдет,
УПО: Або яка жінка, що має десять драхм, коли згубить драхму одну, не засвічує світла, і не мете хати, і не шукає уважно, аж поки не знайде?
KJV: Either what woman having ten pieces of silver, if she lose one piece, doth not light a candle, and sweep the house, and seek diligently till she find it?

9. а найдя, созовет подруг и соседок и скажет: порадуйтесь со мною: я нашла потерянную драхму.
УПО: А знайшовши, кличе приятельок та сусідок та каже: Радійте зо мною, бо знайшла я загублену драхму!
KJV: And when she hath found it, she calleth her friends and her neighbours together, saying, Rejoice with me; for I have found the piece which I had lost.

10. Так, говорю вам, бывает радость у Ангелов Божиих и об одном грешнике кающемся.
УПО: Так само, кажу вам, радість буває в Божих Анголів за одного грішника, який кається.
KJV: Likewise, I say unto you, there is joy in the presence of the angels of God over one sinner that repenteth.

11. §Еще сказал: у некоторого человека было два сына;
УПО: І Він оповів: У чоловіка одного було два сини.
KJV: And he said, A certain man had two sons:

12. и сказал младший из них отцу: отче! дай мне следующую [мне] часть имения. И [отец] разделил им имение.
УПО: І молодший із них сказав батькові: Дай мені, батьку, належну частину маєтку! І той поділив поміж ними маєток.
KJV: And the younger of them said to his father, Father, give me the portion of goods that falleth to me. And he divided unto them his living.

13. По прошествии немногих дней младший сын, собрав всё, пошел в дальнюю сторону и там расточил имение свое, живя распутно.
УПО: А по небагатьох днях зібрав син молодший усе, та й подавсь до далекого краю, і розтратив маєток свій там, живучи марнотратно.
KJV: And not many days after the younger son gathered all together, and took his journey into a far country, and there wasted his substance with riotous living.

14. Когда же он прожил всё, настал великий голод в той стране, и он начал нуждаться;
УПО: А як він усе прожив, настав голод великий у тім краї, і він став бідувати.
KJV: And when he had spent all, there arose a mighty famine in that land; and he began to be in want.

15. и пошел, пристал к одному из жителей страны той, а тот послал его на поля свои пасти свиней;
УПО: І пішов він тоді і пристав до одного з мешканців тієї землі, а той вислав його на поля свої пасти свиней.
KJV: And he went and joined himself to a citizen of that country; and he sent him into his fields to feed swine.

16. и он рад был наполнить чрево свое рожками, которые ели свиньи, но никто не давал ему.
УПО: І бажав він наповнити шлунка свого хоч стручками, що їли їх свині, та ніхто не давав їх йому.
KJV: And he would fain have filled his belly with the husks that the swine did eat: and no man gave unto him.

17. Придя же в себя, сказал: сколько наемников у отца моего избыточествуют хлебом, а я умираю от голода;
УПО: Тоді він спам'ятався й сказав: Скільки в батька мого наймитів мають хліба аж надмір, а я отут з голоду гину!
KJV: And when he came to himself, he said, How many hired servants of my father's have bread enough and to spare, and I perish with hunger!

18. встану, пойду к отцу моему и скажу ему: отче! я согрешил против неба и пред тобою
УПО: Устану, і піду я до батька свого, та й скажу йому: Прогрішився я, отче, против неба та супроти тебе...
KJV: I will arise and go to my father, and will say unto him, Father, I have sinned against heaven, and before thee,

19. и уже недостоин называться сыном твоим; прими меня в число наемников твоих.
УПО: Недостойний я вже зватись сином твоїм; прийми ж мене, як одного з своїх наймитів...
KJV: And am no more worthy to be called thy son: make me as one of thy hired servants.

20. Встал и пошел к отцу своему. И когда он был еще далеко, увидел его отец его и сжалился; и, побежав, пал ему на шею и целовал его.
УПО: І, вставши, пішов він до батька свого. А коли він далеко ще був, його батько вгледів його, і переповнився жалем: і побіг він, і кинувсь на шию йому, і зачав цілувати його!
KJV: And he arose, and came to his father. But when he was yet a great way off, his father saw him, and had compassion, and ran, and fell on his neck, and kissed him.

21. Сын же сказал ему: отче! я согрешил против неба и пред тобою и уже недостоин называться сыном твоим.
УПО: І озвався до нього той син: Прогрішився я, отче, против неба та супроти тебе, і недостойний вже зватися сином твоїм...
KJV: And the son said unto him, Father, I have sinned against heaven, and in thy sight, and am no more worthy to be called thy son.

22. А отец сказал рабам своим: принесите лучшую одежду и оденьте его, и дайте перстень на руку его и обувь на ноги;
УПО: А батько рабам своїм каже: Принесіть негайно одежу найкращу, і його зодягніть, і персня подайте на руку йому, а сандалі на ноги.
KJV: But the father said to his servants, Bring forth the best robe, and put it on him; and put a ring on his hand, and shoes on his feet:

23. и приведите откормленного теленка, и заколите; станем есть и веселиться!
УПО: Приведіть теля відгодоване та заколіть, будемо їсти й радіти,
KJV: And bring hither the fatted calf, and kill it; and let us eat, and be merry:

24. ибо этот сын мой был мертв и ожил, пропадал и нашелся. И начали веселиться.
УПО: бо цей син мій був мертвий і ожив, був пропав і знайшовся! І почали веселитись вони.
KJV: For this my son was dead, and is alive again; he was lost, and is found. And they began to be merry.

25. Старший же сын его был на поле; и возвращаясь, когда приблизился к дому, услышал пение и ликование;
УПО: А син старший його був на полі. І коли він ішов й наближався до дому, почув музики та танці.
KJV: Now his elder son was in the field: and as he came and drew nigh to the house, he heard musick and dancing.

26. и, призвав одного из слуг, спросил: что это такое?
УПО: І покликав одного зо слуг, та й спитав: Що це таке?
KJV: And he called one of the servants, and asked what these things meant.

27. Он сказал ему: брат твой пришел, и отец твой заколол откормленного теленка, потому что принял его здоровым.
УПО: А той каже йому: То вернувся твій брат, і твій батько звелів заколоти теля відгодоване, бож здоровим його він прийняв.
KJV: And he said unto him, Thy brother is come; and thy father hath killed the fatted calf, because he hath received him safe and sound.

28. Он осердился и не хотел войти. Отец же его, выйдя, звал его.
УПО: І розгнівався той, і ввійти не хотів. Тоді вийшов батько його й став просити його.
KJV: And he was angry, and would not go in: therefore came his father out, and intreated him.

29. Но он сказал в ответ отцу: вот, я столько лет служу тебе и никогда не преступал приказания твоего, но ты никогда не дал мне и козлёнка, чтобы мне повеселиться с друзьями моими;
УПО: А той відповів і до батька сказав: Ото, стільки років служу я тобі, і ніколи наказу твого не порушив, ти ж ніколи мені й козеняти не дав, щоб із приятелями своїми потішився я...
KJV: And he answering said to his father, Lo, these many years do I serve thee, neither transgressed I at any time thy commandment: and yet thou never gavest me a kid, that I might make merry with my friends:

30. а когда этот сын твой, расточивший имение своё с блудницами, пришел, ты заколол для него откормленного теленка.
УПО: Коли ж син твій вернувся оцей, що проїв твій маєток із блудницями, ти для нього звелів заколоти теля відгодоване...
KJV: But as soon as this thy son was come, which hath devoured thy living with harlots, thou hast killed for him the fatted calf.

31. Он же сказал ему: сын мой! ты всегда со мною, и всё мое твое,
УПО: І сказав він йому: Ти завжди зо мною, дитино, і все моє то твоє!
KJV: And he said unto him, Son, thou art ever with me, and all that I have is thine.

32. а о том надобно было радоваться и веселиться, что брат твой сей был мертв и ожил, пропадал и нашелся.
УПО: Веселитись та тішитись треба було, бо цей брат твій був мертвий і ожив, був пропав і знайшовся!
KJV: It was meet that we should make merry, and be glad: for this thy brother was dead, and is alive again; and was lost, and is found.

<< Предыдущая глава // Следующая глава >>