Новый Завет > Книга От Марка > Глава 8

1. §В те дни, когда собралось весьма много народа и нечего было им есть, Иисус, призвав учеников Своих, сказал им:
УПО: Тими днями, коли було знову багато народу, а їсти не мали чого, покликав Він учнів Своїх та й промовив до них:
KJV: In those days the multitude being very great, and having nothing to eat, Jesus called his disciples unto him, and saith unto them,

2. жаль Мне народа, что уже три дня находятся при Мне, и нечего им есть.
УПО: Жаль мені тих людей, що вже три дні зо Мною знаходяться, та їсти не мають чого.
KJV: I have compassion on the multitude, because they have now been with me three days, and have nothing to eat:

3. Если неевшими отпущу их в домы их, ослабеют в дороге, ибо некоторые из них пришли издалека.
УПО: А коли відпущу їх голодних до їхніх домівок, то ослабнуть у дорозі, бо деякі з них поприходили здалека.
KJV: And if I send them away fasting to their own houses, they will faint by the way: for divers of them came from far.

4. Ученики Его отвечали Ему: откуда мог бы кто [взять] здесь в пустыне хлебов, чтобы накормить их?
УПО: І відказали Йому Його учні: Звідки зможе хто нагодувати їх хлібом отут у пустині?
KJV: And his disciples answered him, From whence can a man satisfy these men with bread here in the wilderness?

5. И спросил их: сколько у вас хлебов? Они сказали: семь.
УПО: А Він їх запитав: Скільки маєте хліба? Вони ж повідомили: Семеро.
KJV: And he asked them, How many loaves have ye? And they said, Seven.

6. Тогда велел народу возлечь на землю; и, взяв семь хлебов и воздав благодарение, преломил и дал ученикам Своим, чтобы они раздали; и они раздали народу.
УПО: Тоді Він народу звелів на землі посідати. І, взявши семеро хліба, віддавши подяку, Він поламав і дав учням Своїм, щоб роздати. А вони роздавали народові.
KJV: And he commanded the people to sit down on the ground: and he took the seven loaves, and gave thanks, and brake, and gave to his disciples to set before them; and they did set them before the people.

7. Было у них и немного рыбок: благословив, Он велел раздать и их.
УПО: І мали вони трохи рибок; і Він їх поблагословив, і роздати звелів також їх.
KJV: And they had a few small fishes: and he blessed, and commanded to set them also before them.

8. И ели, и насытились; и набрали оставшихся кусков семь корзин.
УПО: І всі їли й наїлися, а з позосталих кусків сім кошів назбирали...
KJV: So they did eat, and were filled: and they took up of the broken meat that was left seven baskets.

9. Евших же было около четырех тысяч. И отпустил их.
УПО: А їдців було тисяч з чотири!
KJV: And they that had eaten were about four thousand: and he sent them away.

10. §И тотчас войдя в лодку с учениками Своими, прибыл в пределы Далмануфские.
УПО: І всів Він негайно до човна з Своїми учнями, та й прибув до землі Далманутської.
KJV: And straightway he entered into a ship with his disciples, and came into the parts of Dalmanutha.

11. Вышли фарисеи, начали с Ним спорить и требовали от Него знамения с неба, искушая Его.
УПО: І вийшли фарисеї, і почали сперечатися з Ним, і, Його випробовуючи, хотіли від Нього ознаки із неба.
KJV: And the Pharisees came forth, and began to question with him, seeking of him a sign from heaven, tempting him.

12. И Он, глубоко вздохнув, сказал: для чего род сей требует знамения? Истинно говорю вам, не дастся роду сему знамение.
УПО: А Він тяжко зідхнув у Своїм дусі й промовив: Якої ознаки цей рід вимагає? Поправді кажу вам, що родові цьому ознака не буде дана!
KJV: And he sighed deeply in his spirit, and saith, Why doth this generation seek after a sign? verily I say unto you, There shall no sign be given unto this generation.

13. И, оставив их, опять вошел в лодку и отправился на ту сторону.
УПО: І покинув Він їх, усів знову до човна, і на той бік відбув.
KJV: And he left them, and entering into the ship again departed to the other side.

14. При сем ученики Его забыли взять хлебов и кроме одного хлеба не имели с собою в лодке.
УПО: І забули вони взяти хліба, і крім одного буханця, у човні не мали з собою нічого.
KJV: Now the disciples had forgotten to take bread, neither had they in the ship with them more than one loaf.

15. А Он заповедал им, говоря: смотрите, берегитесь закваски фарисейской и закваски Иродовой.
УПО: А Він їм наказував та говорив: Стережіться уважливо фарисейської розчини й розчини Іродової!
KJV: And he charged them, saying, Take heed, beware of the leaven of the Pharisees, and of the leaven of Herod.

16. И, рассуждая между собою, говорили: [это значит], что хлебов нет у нас.
УПО: Вони ж міркували й казали один до одного, що хліба не мають вони.
KJV: And they reasoned among themselves, saying, It is because we have no bread.

17. Иисус, уразумев, говорит им: что рассуждаете о том, что нет у вас хлебов? Еще ли не понимаете и не разумеете? Еще ли окаменено у вас сердце?
УПО: А Ісус, знавши те, промовляє до них: Чого ви міркуєте, що хліба не маєте? Чи ви ще не знаєте й не розумієте? Чи ще маєте серце своє затверділим?
KJV: And when Jesus knew it, he saith unto them, Why reason ye, because ye have no bread? perceive ye not yet, neither understand? have ye your heart yet hardened?

18. Имея очи, не видите? имея уши, не слышите? и не помните?
УПО: Мавши очі не бачите, і мавши вуха не чуєте? І не пам'ятаєте,
KJV: Having eyes, see ye not? and having ears, hear ye not? and do ye not remember?

19. Когда Я пять хлебов преломил для пяти тысяч [человек], сколько полных коробов набрали вы кусков? Говорят Ему: двенадцать.
УПО: коли п'ять хлібів Я ламав на п'ять тисяч, скільки повних кошів із кусків ви зібрали? Вони кажуть до Нього: Дванадцять.
KJV: When I brake the five loaves among five thousand, how many baskets full of fragments took ye up? They say unto him, Twelve.

20. А когда семь для четырех тысяч, сколько корзин набрали вы оставшихся кусков. Сказали: семь.
УПО: А як сім на чотири тисячі, скільки кошиків повних з кусків ви зібрали? І відказують: Сім.
KJV: And when the seven among four thousand, how many baskets full of fragments took ye up? And they said, Seven.

21. И сказал им: как же не разумеете?
УПО: І сказав Він до них: Ви ще не розумієте?...
KJV: And he said unto them, How is it that ye do not understand?

22. §Приходит в Вифсаиду; и приводят к Нему слепого и просят, чтобы прикоснулся к нему.
УПО: І приходять вони в Віфсаїду. І приводять до Нього сліпого, і благають Його, щоб доторкнувся до нього.
KJV: And he cometh to Bethsaida; and they bring a blind man unto him, and besought him to touch him.

23. Он, взяв слепого за руку, вывел его вон из селения и, плюнув ему на глаза, возложил на него руки и спросил его: видит ли что?
УПО: І взяв Він сліпого за руку, та й вивів його за село. І послинивши очі йому, поклав руки на нього, і питався його, чи що бачить.
KJV: And he took the blind man by the hand, and led him out of the town; and when he had spit on his eyes, and put his hands upon him, he asked him if he saw ought.

24. Он, взглянув, сказал: вижу проходящих людей, как деревья.
УПО: І, зиркнувши, сказав той: Я бачу людей, які ходять, немов би дерева...
KJV: And he looked up, and said, I see men as trees, walking.

25. Потом опять возложил руки на глаза ему и велел ему взглянуть. И он исцелел и стал видеть все ясно.
УПО: Потім знов Він поклав Свої руки на очі йому, і прозрів той, і одужав, і виразно став бачити все!
KJV: After that he put his hands again upon his eyes, and made him look up: and he was restored, and saw every man clearly.

26. И послал его домой, сказав: не заходи в селение и не рассказывай никому в селении.
УПО: І послав Він додому його й наказав: До села й не заходь, і нікому в селі не розповідай!
KJV: And he sent him away to his house, saying, Neither go into the town, nor tell it to any in the town.

27. §И пошел Иисус с учениками Своими в селения Кесарии Филипповой. Дорогою Он спрашивал учеников Своих: за кого почитают Меня люди?
УПО: Потому пішов Ісус й учні Його до сіл Кесарії Пилипової, а в дорозі питав Своїх учнів, говорячи їм: За кого Мене люди вважають?
KJV: And Jesus went out, and his disciples, into the towns of Caesarea Philippi: and by the way he asked his disciples, saying unto them, Whom do men say that I am?

28. Они отвечали: за Иоанна Крестителя; другие же -- за Илию; а иные -- за одного из пророков.
УПО: Вони ж відповіли Йому, кажучи: За Івана Христителя, другі за Іллю, а інші за одного з пророків.
KJV: And they answered, John the Baptist; but some say, Elias; and others, One of the prophets.

29. Он говорит им: а вы за кого почитаете Меня? Петр сказал Ему в ответ: Ты Христос.
УПО: І Він запитав їх: А ви за кого Мене маєте? Петро Йому в відповідь каже: Ти Христос!
KJV: And he saith unto them, But whom say ye that I am? And Peter answereth and saith unto him, Thou art the Christ.

30. И запретил им, чтобы никому не говорили о Нем.
УПО: І Він заборонив їм, щоб нікому про Нього вони не казали!
KJV: And he charged them that they should tell no man of him.

31. И начал учить их, что Сыну Человеческому много должно пострадать, быть отвержену старейшинами, первосвященниками и книжниками, и быть убиту, и в третий день воскреснуть.
УПО: І почав їх навчати, що Синові Людському треба багато страждати, і Його відцураються старші, і первосвященики, і книжники, і Він буде вбитий, але третього дня Він воскресне.
KJV: And he began to teach them, that the Son of man must suffer many things, and be rejected of the elders, and of the chief priests, and scribes, and be killed, and after three days rise again.

32. И говорил о сем открыто. Но Петр, отозвав Его, начал прекословить Ему.
УПО: І те слово казав Він відкрито. А Петро узяв набік Його, і Йому став перечити.
KJV: And he spake that saying openly. And Peter took him, and began to rebuke him.

33. Он же, обратившись и взглянув на учеников Своих, воспретил Петру, сказав: отойди от Меня, сатана, потому что ты думаешь не о том, что Божие, но что человеческое.
УПО: А Він обернувся й поглянув на учнів Своїх, та й Петру докорив і сказав: Відступись, сатано, від Мене, бо думаєш ти не про Боже, а про людське!
KJV: But when he had turned about and looked on his disciples, he rebuked Peter, saying, Get thee behind me, Satan: for thou savourest not the things that be of God, but the things that be of men.

34. И, подозвав народ с учениками Своими, сказал им: кто хочет идти за Мною, отвергнись себя, и возьми крест свой, и следуй за Мною.
УПО: І Він покликав народ із Своїми учнями, та й промовив до них: Коли хоче хто йти вслід за Мною, хай зречеться самого себе, і хай візьме свого хреста та й за Мною йде!
KJV: And when he had called the people unto him with his disciples also, he said unto them, Whosoever will come after me, let him deny himself, and take up his cross, and follow me.

35. Ибо кто хочет душу свою сберечь, тот потеряет ее, а кто потеряет душу свою ради Меня и Евангелия, тот сбережет ее.
УПО: Бо хто хоче душу свою зберегти, той погубить її, а хто згубить душу свою ради Мене та Євангелії, той її збереже.
KJV: For whosoever will save his life shall lose it; but whosoever shall lose his life for my sake and the gospel's, the same shall save it.

36. Ибо какая польза человеку, если он приобретет весь мир, а душе своей повредит?
УПО: Яка ж користь людині, що здобуде ввесь світ, але душу свою занапастить?
KJV: For what shall it profit a man, if he shall gain the whole world, and lose his own soul?

37. Или какой выкуп даст человек за душу свою?
УПО: Або що назамін дасть людина за душу свою?
KJV: Or what shall a man give in exchange for his soul?

38. Ибо кто постыдится Меня и Моих слов в роде сем прелюбодейном и грешном, того постыдится и Сын Человеческий, когда приидет в славе Отца Своего со святыми Ангелами.
УПО: Бо хто буде Мене та Моєї науки соромитися в роді цім перелюбнім та грішнім, того посоромиться також Син Людський, як прийде у славі Свого Отця з Анголами святими.
KJV: Whosoever therefore shall be ashamed of me and of my words in this adulterous and sinful generation; of him also shall the Son of man be ashamed, when he cometh in the glory of his Father with the holy angels.

<< Предыдущая глава // Следующая глава >>