Новый Завет > Книга От Марка > Глава 5

1. §И пришли на другой берег моря, в страну Гадаринскую.
УПО: І на другий бік моря вони прибули, до землі Гадаринської.
KJV: And they came over unto the other side of the sea, into the country of the Gadarenes.

2. И когда вышел Он из лодки, тотчас встретил Его вышедший из гробов человек, [одержимый] нечистым духом,
УПО: І як вийшов Він із човна, то зараз Його перестрів чоловік із могильних печер, що мав духа нечистого.
KJV: And when he was come out of the ship, immediately there met him out of the tombs a man with an unclean spirit,

3. он имел жилище в гробах, и никто не мог его связать даже цепями,
УПО: Він мешкання мав у гробах, і ніхто й ланцюгами зв'язати не міг його,
KJV: Who had his dwelling among the tombs; and no man could bind him, no, not with chains:

4. потому что многократно был он скован оковами и цепями, но разрывал цепи и разбивал оковы, и никто не в силах был укротить его;
УПО: бо часто кайданами та ланцюгами в'язали його, але він розривав ланцюги та кайдани торощив, і ніхто не міг угамувати його.
KJV: Because that he had been often bound with fetters and chains, and the chains had been plucked asunder by him, and the fetters broken in pieces: neither could any man tame him.

5. всегда, ночью и днем, в горах и гробах, кричал он и бился о камни;
УПО: І він повсякчас перебував день і ніч у гробах та в горах, і кричав, і бився об каміння...
KJV: And always, night and day, he was in the mountains, and in the tombs, crying, and cutting himself with stones.

6. увидев же Иисуса издалека, прибежал и поклонился Ему,
УПО: А коли він Ісуса побачив здалека, то прибіг, і вклонився Йому,
KJV: But when he saw Jesus afar off, he ran and worshipped him,

7. и, вскричав громким голосом, сказал: что Тебе до меня, Иисус, Сын Бога Всевышнего? заклинаю Тебя Богом, не мучь меня!
УПО: і закричав гучним голосом, кажучи: Що до мене Тобі, Ісусе, Сину Бога Всевишнього? Богом Тебе заклинаю, не муч Ти мене!
KJV: And cried with a loud voice, and said, What have I to do with thee, Jesus, thou Son of the most high God? I adjure thee by God, that thou torment me not.

8. Ибо [Иисус] сказал ему: выйди, дух нечистый, из сего человека.
УПО: Бо сказав Він йому: Вийди, душе нечистий, із людини!
KJV: For he said unto him, Come out of the man, thou unclean spirit.

9. И спросил его: как тебе имя? И он сказал в ответ: легион имя мне, потому что нас много.
УПО: І запитав Він його: Як тобі на ім'я? А той відповів: Леґіон мені ймення багато бо нас.
KJV: And he asked him, What is thy name? And he answered, saying, My name is Legion: for we are many.

10. И много просили Его, чтобы не высылал их вон из страны той.
УПО: І він Його дуже просив, щоб їх не висилав із тієї землі.
KJV: And he besought him much that he would not send them away out of the country.

11. Паслось же там при горе большое стадо свиней.
УПО: Пасся ж там на горі гурт великий свиней.
KJV: Now there was there nigh unto the mountains a great herd of swine feeding.

12. И просили Его все бесы, говоря: пошли нас в свиней, чтобы нам войти в них.
УПО: І просилися демони, кажучи: Пошли нас у свиней, щоб у них ми ввійшли.
KJV: And all the devils besought him, saying, Send us into the swine, that we may enter into them.

13. Иисус тотчас позволил им. И нечистые духи, выйдя, вошли в свиней; и устремилось стадо с крутизны в море, а их было около двух тысяч; и потонули в море.
УПО: І дозволив Він їм. І повиходили духи нечисті, і в свиней увійшли. І гурт кинувся з кручі до моря, а було зо дві тисячі їх і вони потопилися в морі...
KJV: And forthwith Jesus gave them leave. And the unclean spirits went out, and entered into the swine: and the herd ran violently down a steep place into the sea, (they were about two thousand;) and were choked in the sea.

14. Пасущие же свиней побежали и рассказали в городе и в деревнях. И [жители] вышли посмотреть, что случилось.
УПО: А їхні пастухи повтікали та в місті й по селах звістили. І повиходили люди побачити, що сталось.
KJV: And they that fed the swine fled, and told it in the city, and in the country. And they went out to see what it was that was done.

15. Приходят к Иисусу и видят, что бесновавшийся, в котором был легион, сидит и одет, и в здравом уме; и устрашились.
УПО: І прийшли до Ісуса й побачили, що той біснуватий, що мав леґіона, убраний сидів, і при умі, і полякались вони...
KJV: And they come to Jesus, and see him that was possessed with the devil, and had the legion, sitting, and clothed, and in his right mind: and they were afraid.

16. Видевшие рассказали им о том, как это произошло с бесноватым, и о свиньях.
УПО: Самовидці ж їм розповіли, що сталося з тим біснуватим, також про свиней.
KJV: And they that saw it told them how it befell to him that was possessed with the devil, and also concerning the swine.

17. И начали просить Его, чтобы отошел от пределов их.
УПО: І вони стали благати Його, щоб пішов Собі з їхнього краю.
KJV: And they began to pray him to depart out of their coasts.

18. И когда Он вошел в лодку, бесновавшийся просил Его, чтобы быть с Ним.
УПО: А як Він сів до човна, то біснуватий став просити Його, щоб залишитися з Ним.
KJV: And when he was come into the ship, he that had been possessed with the devil prayed him that he might be with him.

19. Но Иисус не дозволил ему, а сказал: иди домой к своим и расскажи им, что сотворил с тобою Господь и [как] помиловал тебя.
УПО: Ісус же йому не дозволив, а промовив до нього: Іди до дому свого, до своїх, і їм розповіж, які речі великі Господь учинив тобі, і як змилувався над тобою!
KJV: Howbeit Jesus suffered him not, but saith unto him, Go home to thy friends, and tell them how great things the Lord hath done for thee, and hath had compassion on thee.

20. И пошел и начал проповедывать в Десятиградии, что сотворил с ним Иисус; и все дивились.
УПО: І пішов він та в Десятимісті зачав проповідувати, які речі великі Ісус учинив йому. І всі дивувались!
KJV: And he departed, and began to publish in Decapolis how great things Jesus had done for him: and all men did marvel.

21. §Когда Иисус опять переправился в лодке на другой берег, собралось к Нему множество народа. Он был у моря.
УПО: І коли переплив Ісус човном на той бік ізнов, то до Нього зібралось багато народу. І був Він над морем.
KJV: And when Jesus was passed over again by ship unto the other side, much people gathered unto him: and he was nigh unto the sea.

22. И вот, приходит один из начальников синагоги, по имени Иаир, и, увидев Его, падает к ногам Его
УПО: І приходить один із старших синагоги, на ймення Яір, і, як побачив Його, припадає до ніг Йому,
KJV: And, behold, there cometh one of the rulers of the synagogue, Jairus by name; and when he saw him, he fell at his feet,

23. и усильно просит Его, говоря: дочь моя при смерти; приди и возложи на нее руки, чтобы она выздоровела и осталась жива.
УПО: і дуже благає Його та говорить: Моя дочка кінчається. Прийди ж, поклади Свої руки на неї, щоб видужала та жила!...
KJV: And besought him greatly, saying, My little daughter lieth at the point of death: I pray thee, come and lay thy hands on her, that she may be healed; and she shall live.

24. [Иисус] пошел с ним. За Ним следовало множество народа, и теснили Его.
УПО: І пішов Він із ним. За Ним натовп великий ішов, і тиснувсь до Нього.
KJV: And Jesus went with him; and much people followed him, and thronged him.

25. Одна женщина, которая страдала кровотечением двенадцать лет,
УПО: А жінка одна, що дванадцять років хворою на кровотечу була,
KJV: And a certain woman, which had an issue of blood twelve years,

26. много потерпела от многих врачей, истощила всё, что было у ней, и не получила никакой пользы, но пришла еще в худшее состояние, --
УПО: що чимало натерпілася від багатьох лікарів, і витратила все добро своє, та ніякої помочі з того не мала, а прийшла ще до гіршого,
KJV: And had suffered many things of many physicians, and had spent all that she had, and was nothing bettered, but rather grew worse,

27. услышав об Иисусе, подошла сзади в народе и прикоснулась к одежде Его,
УПО: як зачула вона про Ісуса, підійшла через натовп іззаду, і доторкнулась до одежі Його...
KJV: When she had heard of Jesus, came in the press behind, and touched his garment.

28. ибо говорила: если хотя к одежде Его прикоснусь, то выздоровею.
УПО: Бо вона говорила про себе: Коли хоч доторкнусь до одежі Його, то одужаю...
KJV: For she said, If I may touch but his clothes, I shall be whole.

29. И тотчас иссяк у ней источник крови, и она ощутила в теле, что исцелена от болезни.
УПО: І висохло хвилі тієї джерело кровотечі її, і тілом відчула вона, що видужала від недуги!
KJV: And straightway the fountain of her blood was dried up; and she felt in her body that she was healed of that plague.

30. В то же время Иисус, почувствовав Сам в Себе, что вышла из Него сила, обратился в народе и сказал: кто прикоснулся к Моей одежде?
УПО: І в ту мить Ісус вичув у Собі, що вийшла з Нього сила. І Він до народу звернувся й спитав: Хто доторкнувсь до Моєї одежі?
KJV: And Jesus, immediately knowing in himself that virtue had gone out of him, turned him about in the press, and said, Who touched my clothes?

31. Ученики сказали Ему: Ты видишь, что народ теснит Тебя, и говоришь: кто прикоснулся ко Мне?
УПО: І відказали Йому Його учні: Ти бачиш, що тисне на Тебе народ, а питаєшся: Хто доторкнувся до Мене?
KJV: And his disciples said unto him, Thou seest the multitude thronging thee, and sayest thou, Who touched me?

32. Но Он смотрел вокруг, чтобы видеть ту, которая сделала это.
УПО: А Він навкруги поглядав, щоб побачити ту, що зробила оце.
KJV: And he looked round about to see her that had done this thing.

33. Женщина в страхе и трепете, зная, что с нею произошло, подошла, пала пред Ним и сказала Ему всю истину.
УПО: І жінка злякалась та затрусилась, бо знала, що сталося їй. І вона підійшла, і впала ницьма перед Ним, і всю правду Йому розповіла...
KJV: But the woman fearing and trembling, knowing what was done in her, came and fell down before him, and told him all the truth.

34. Он же сказал ей: дщерь! вера твоя спасла тебя; иди в мире и будь здорова от болезни твоей.
УПО: А Він їй сказав: Твоя віра, о дочко, спасла тебе; іди з миром, і здоровою будь від своєї недуги!
KJV: And he said unto her, Daughter, thy faith hath made thee whole; go in peace, and be whole of thy plague.

35. §Когда Он еще говорил сие, приходят от начальника синагоги и говорят: дочь твоя умерла; что еще утруждаешь Учителя?
УПО: Як Він ще говорив, приходять ось від старшини синагоги та й кажуть: Дочка твоя вмерла; чого ще турбуєш Учителя?...
KJV: While he yet spake, there came from the ruler of the synagogue's house certain which said, Thy daughter is dead: why troublest thou the Master any further?

36. Но Иисус, услышав сии слова, тотчас говорит начальнику синагоги: не бойся, только веруй.
УПО: А Ісус, як почув слово сказане, промовляє до старшини синагоги: Не лякайсь, тільки віруй!
KJV: As soon as Jesus heard the word that was spoken, he saith unto the ruler of the synagogue, Be not afraid, only believe.

37. И не позволил никому следовать за Собою, кроме Петра, Иакова и Иоанна, брата Иакова.
УПО: І Він не дозволив іти за Собою нікому, тільки Петрові та Якову, та Іванові, братові Якова.
KJV: And he suffered no man to follow him, save Peter, and James, and John the brother of James.

38. Приходит в дом начальника синагоги и видит смятение и плачущих и вопиющих громко.
УПО: І приходять у дім старшини синагоги, і Він бачить метушню та людей, що плакали та голосили.
KJV: And he cometh to the house of the ruler of the synagogue, and seeth the tumult, and them that wept and wailed greatly.

39. И, войдя, говорит им: что смущаетесь и плачете? девица не умерла, но спит.
УПО: А ввійшовши, сказав Він до них: Чого ви метушитеся та плачете? Не вмерло дівча, але спить!
KJV: And when he was come in, he saith unto them, Why make ye this ado, and weep? the damsel is not dead, but sleepeth.

40. И смеялись над Ним. Но Он, выслав всех, берет с Собою отца и мать девицы и бывших с Ним и входит туда, где девица лежала.
УПО: І вони насміхалися з Нього. А Він усіх випровадив, узяв батька дівчати та матір, та тих, хто був із Ним, і ввійшов, де лежало дівча.
KJV: And they laughed him to scorn. But when he had put them all out, he taketh the father and the mother of the damsel, and them that were with him, and entereth in where the damsel was lying.

41. И, взяв девицу за руку, говорит ей: `талифа куми', что значит: девица, тебе говорю, встань.
УПО: І взяв Він за руку дівча та й промовив до нього: Таліта, кумі що значить: Дівчатко, кажу тобі встань!
KJV: And he took the damsel by the hand, and said unto her, Talitha cumi; which is, being interpreted, Damsel, I say unto thee, arise.

42. И девица тотчас встала и начала ходить, ибо была лет двенадцати. [Видевшие] пришли в великое изумление.
УПО: І в ту мить підвелося й ходило дівча; а років мало з дванадцять. І всі зараз жахнулися з дива великого!...
KJV: And straightway the damsel arose, and walked; for she was of the age of twelve years. And they were astonished with a great astonishment.

43. И Он строго приказал им, чтобы никто об этом не знал, и сказал, чтобы дали ей есть.
УПО: А Він наказав їм суворо, щоб ніхто не довідавсь про це. І дати їй їсти звелів.
KJV: And he charged them straitly that no man should know it; and commanded that something should be given her to eat.

<< Предыдущая глава // Следующая глава >>