Ветхий Завет > Книга Песня Песней > Глава 2

1. §Я нарцисс Саронский, лилия долин!
УПО: Я саронська троянда, я долинна лілея!
KJV: I am the rose of Sharon, and the lily of the valleys.

2. Что лилия между тернами, то возлюбленная моя между девицами.
УПО: Як лілея між тереном, так подруга моя поміж дівами!
KJV: As the lily among thorns, so is my love among the daughters.

3. §Что яблоня между лесными деревьями, то возлюбленный мой между юношами. В тени ее люблю я сидеть, и плоды ее сладки для гортани моей.
УПО: Як та яблуня між лісовими деревами, так мій коханий поміж юнаками, його тіні жадала й сиділа я в ній, і його плід для мого піднебіння солодкий!
KJV: As the apple tree among the trees of the wood, so is my beloved among the sons. I sat down under his shadow with great delight, and his fruit was sweet to my taste.

4. Он ввел меня в дом пира, и знамя его надо мною -- любовь.
УПО: Він впровадив мене до винярні, а прапор його надо мною кохання!
KJV: He brought me to the banqueting house, and his banner over me was love.

5. Подкрепите меня вином, освежите меня яблоками, ибо я изнемогаю от любви.
УПО: Підкріпіте мене виноградовим печивом, освіжіть мене яблуками, бо я хвора з кохання!
KJV: Stay me with flagons, comfort me with apples: for I am sick of love.

6. Левая рука его у меня под головою, а правая обнимает меня.
УПО: Ліва рука його під головою моєю, правиця ж його пригортає мене!...
KJV: His left hand is under my head, and his right hand doth embrace me.

7. Заклинаю вас, дщери Иерусалимские, сернами или полевыми ланями: не будите и не тревожьте возлюбленной, доколе ей угодно.
УПО: Заклинаю я вас, дочки єрусалимські, газелями чи польовими оленями, щоб ви не сполохали, й щоб не збудили кохання, аж доки йому до вподоби!...
KJV: I charge you, O ye daughters of Jerusalem, by the roes, and by the hinds of the field, that ye stir not up, nor awake my love, till he please.

8. §Голос возлюбленного моего! вот, он идет, скачет по горам, прыгает по холмам.
УПО: Голос мого коханого!... Ось він іде, ось він скаче горами, по пагірках вистрибує...
KJV: The voice of my beloved! behold, he cometh leaping upon the mountains, skipping upon the hills.

9. Друг мой похож на серну или на молодого оленя. Вот, он стоит у нас за стеною, заглядывает в окно, мелькает сквозь решетку.
УПО: Мій коханий подібний до сарни чи до молодого оленя. Он стоїть він у нас за стіною, зазирає у вікна, заглядає у ґрати...
KJV: My beloved is like a roe or a young hart: behold, he standeth behind our wall, he looketh forth at the windows, shewing himself through the lattice.

10. Возлюбленный мой начал говорить мне: встань, возлюбленная моя, прекрасная моя, выйди!
УПО: Мій коханий озвався й промовив до мене: Уставай же, подруго моя, моя красна, й до мене ходи!
KJV: My beloved spake, and said unto me, Rise up, my love, my fair one, and come away.

11. Вот, зима уже прошла; дождь миновал, перестал;
УПО: Бо оце проминула пора дощова, дощ ущух, перейшов собі він.
KJV: For, lo, the winter is past, the rain is over and gone;

12. цветы показались на земле; время пения настало, и голос горлицы слышен в стране нашей;
УПО: Показались квітки на землі, пора соловейка настала, і голос горлиці в нашому краї лунає!
KJV: The flowers appear on the earth; the time of the singing of birds is come, and the voice of the turtle is heard in our land;

13. смоковницы распустили свои почки, и виноградные лозы, расцветая, издают благовоние. Встань, возлюбленная моя, прекрасная моя, выйди!
УПО: Фіґа випустила свої ранні плоди, і розцвілі виноградини пахощі видали. Уставай же, подруго моя, моя красна, й до мене ходи!
KJV: The fig tree putteth forth her green figs, and the vines with the tender grape give a good smell. Arise, my love, my fair one, and come away.

14. §Голубица моя в ущелье скалы под кровом утеса! покажи мне лице твое, дай мне услышать голос твой, потому что голос твой сладок и лице твое приятно.
УПО: Голубко моя у розщілинах скельних, у бескіднім сховку, дай побачити мені твоє личко, дай почути мені голосок твій, бо голос твій милий, а личко твоє уродливе!
KJV: O my dove, that art in the clefts of the rock, in the secret places of the stairs, let me see thy countenance, let me hear thy voice; for sweet is thy voice, and thy countenance is comely.

15. Ловите нам лисиц, лисенят, которые портят виноградники, а виноградники наши в цвете.
УПО: Ловіть нам лисиці, лисинята маленькі, що ушкоджують нам виноградники, виноградники ж наші у цвіті!
KJV: Take us the foxes, the little foxes, that spoil the vines: for our vines have tender grapes.

16. Возлюбленный мой принадлежит мне, а я ему; он пасет между лилиями.
УПО: Мій коханий він мій, я ж його, він пасе між лілеями!
KJV: My beloved is mine, and I am his: he feedeth among the lilies.

17. Доколе день дышит [прохладою], и убегают тени, возвратись, будь подобен серне или молодому оленю на расселинах гор.
УПО: Поки день прохолоду навіє, а тіні втечуть, вернись, мій коханий, стань подібний до сарни чи до молодого оленя в пахучих горах!
KJV: Until the day break, and the shadows flee away, turn, my beloved, and be thou like a roe or a young hart upon the mountains of Bether.

<< Предыдущая глава // Следующая глава >>