Ветхий Завет > Книга Екклесиаст > Глава 9

1. §На все это я обратил сердце мое для исследования, что праведные и мудрые и деяния их -- в руке Божией, и что человек ни любви, ни ненависти не знает во всем том, что перед ним.
УПО: Ото ж бо все це я до серця свого взяв, і бачило серце моє все оце, що праведні й мудрі та їхні учинки у Божій руці, так само любов чи ненависть: Людина не знає нічого, що є перед нею!
KJV: For all this I considered in my heart even to declare all this, that the righteous, and the wise, and their works, are in the hand of God: no man knoweth either love or hatred by all that is before them.

2. Всему и всем -- одно: одна участь праведнику и нечестивому, доброму и [злому], чистому и нечистому, приносящему жертву и не приносящему жертвы; как добродетельному, так и грешнику; как клянущемуся, так и боящемуся клятвы.
УПО: Однакове всім випадає: праведному і безбожному, доброму й чистому та нечистому, і тому, хто жертву приносить, і тому, хто жертви не приносить, як доброму, так і грішникові, тому, хто клянеться, як і тому, хто клятви боїться!...
KJV: All things come alike to all: there is one event to the righteous, and to the wicked; to the good and to the clean, and to the unclean; to him that sacrificeth, and to him that sacrificeth not: as is the good, so is the sinner; and he that sweareth, as he that feareth an oath.

3. Это-то и худо во всем, что делается под солнцем, что одна участь всем, и сердце сынов человеческих исполнено зла, и безумие в сердце их, в жизни их; а после того они [отходят] к умершим.
УПО: Оце зле у всім, що під сонцем тим діється, що однакове всім випадає, і серце людських синів повне зла, і за життя їхнього безумство в їхньому серці, а по тому до мертвих відходять...
KJV: This is an evil among all things that are done under the sun, that there is one event unto all: yea, also the heart of the sons of men is full of evil, and madness is in their heart while they live, and after that they go to the dead.

4. §Кто находится между живыми, тому есть еще надежда, так как и псу живому лучше, нежели мертвому льву.
УПО: Хто знаходиться поміж живих, той має надію, бо краще собаці живому, ніж левові мертвому!
KJV: For to him that is joined to all the living there is hope: for a living dog is better than a dead lion.

5. Живые знают, что умрут, а мертвые ничего не знают, и уже нет им воздаяния, потому что и память о них предана забвению,
УПО: Бо знають живі, що помруть, а померлі нічого не знають, і заплати немає вже їм, бо забута і пам'ять про них,
KJV: For the living know that they shall die: but the dead know not any thing, neither have they any more a reward; for the memory of them is forgotten.

6. и любовь их и ненависть их и ревность их уже исчезли, и нет им более части во веки ни в чем, что делается под солнцем.
УПО: і їхнє кохання, і їхня ненависть, та заздрощі їхні загинули вже, і нема вже їм частки навіки ні в чому, що під сонцем тим діється!...
KJV: Also their love, and their hatred, and their envy, is now perished; neither have they any more a portion for ever in any thing that is done under the sun.

7. [Итак] иди, ешь с весельем хлеб твой, и пей в радости сердца вино твое, когда Бог благоволит к делам твоим.
УПО: Тож іди, їж із радістю хліб свій, та з серцем веселим вино своє пий, коли Бог уподобав Собі твої вчинки!
KJV: Go thy way, eat thy bread with joy, and drink thy wine with a merry heart; for God now accepteth thy works.

8. Да будут во всякое время одежды твои светлы, и да не оскудевает елей на голове твоей.
УПО: Нехай кожного часу одежа твоя буде біла, і нехай на твоїй голові не бракує оливи!
KJV: Let thy garments be always white; and let thy head lack no ointment.

9. Наслаждайся жизнью с женою, которую любишь, во все дни суетной жизни твоей, и которую дал тебе Бог под солнцем на все суетные дни твои; потому что это -- доля твоя в жизни и в трудах твоих, какими ты трудишься под солнцем.
УПО: Заживай життя з жінкою, яку ти кохаєш, по всі дні марноти твоєї, що Бог дав для тебе під сонцем на всі дні марноти твоєї, бо оце твоя доля в житті та в твоєму труді, що під сонцем ним трудишся ти!
KJV: Live joyfully with the wife whom thou lovest all the days of the life of thy vanity, which he hath given thee under the sun, all the days of thy vanity: for that is thy portion in this life, and in thy labour which thou takest under the sun.

10. Все, что может рука твоя делать, по силам делай; потому что в могиле, куда ты пойдешь, нет ни работы, ни размышления, ни знания, ни мудрости.
УПО: Все, що всилі чинити рука твоя, теє роби, бо немає в шеолі, куди ти йдеш, ні роботи, ні роздуму, ані знання, ані мудрости!
KJV: Whatsoever thy hand findeth to do, do it with thy might; for there is no work, nor device, nor knowledge, nor wisdom, in the grave, whither thou goest.

11. §И обратился я, и видел под солнцем, что не проворным достается успешный бег, не храбрым -- победа, не мудрым -- хлеб, и не у разумных -- богатство, и не искусным -- благорасположение, но время и случай для всех их.
УПО: Знову я бачив під сонцем, що біг не у скорих, і бій не в хоробрих, а хліб не в премудрих, і не в розумних багатство, ні ласка у знавців, а від часу й нагоди залежні вони!
KJV: I returned, and saw under the sun, that the race is not to the swift, nor the battle to the strong, neither yet bread to the wise, nor yet riches to men of understanding, nor yet favour to men of skill; but time and chance happeneth to them all.

12. Ибо человек не знает своего времени. Как рыбы попадаются в пагубную сеть, и как птицы запутываются в силках, так сыны человеческие уловляются в бедственное время, когда оно неожиданно находит на них.
УПО: Бо часу свого людина не знає, мов риби, половлені в пагубну сітку, і мов птахи, захоплені в сільце, так хапаються людські сини за час лиха, коли воно нагло спадає на них!...
KJV: For man also knoweth not his time: as the fishes that are taken in an evil net, and as the birds that are caught in the snare; so are the sons of men snared in an evil time, when it falleth suddenly upon them.

13. §Вот еще какую мудрость видел я под солнцем, и она показалась мне важною:
УПО: Також оцю мудрість я бачив під сонцем, і велика для мене здавалась вона:
KJV: This wisdom have I seen also under the sun, and it seemed great unto me:

14. город небольшой, и людей в нем немного; к нему подступил великий царь и обложил его и произвел против него большие осадные работы;
УПО: Було мале місто, і було в ньому мало людей. І раз прийшов цар великий до нього, й його оточив, і побудував проти нього велику облогу.
KJV: There was a little city, and few men within it; and there came a great king against it, and besieged it, and built great bulwarks against it:

15. но в нем нашелся мудрый бедняк, и он спас своею мудростью этот город; и однако же никто не вспоминал об этом бедном человеке.
УПО: Але в ньому знайшлася людина убога, та мудра, і вона врятувала те місто своєю премудрістю, та пізніше ніхто не згадав про цю вбогу людину!
KJV: Now there was found in it a poor wise man, and he by his wisdom delivered the city; yet no man remembered that same poor man.

16. И сказал я: мудрость лучше силы, и однако же мудрость бедняка пренебрегается, и слов его не слушают.
УПО: І я говорив: Краща мудрість за силу; однако погорджується мудрість бідного, і не слухаються його слів!
KJV: Then said I, Wisdom is better than strength: nevertheless the poor man's wisdom is despised, and his words are not heard.

17. Слова мудрых, [высказанные] спокойно, выслушиваются [лучше], нежели крик властелина между глупыми.
УПО: Слова мудрих, почуті в спокої, кращі від крику володаря поміж безглуздими.
KJV: The words of wise men are heard in quiet more than the cry of him that ruleth among fools.

18. Мудрость лучше воинских орудий; но один погрешивший погубит много доброго.
УПО: Мудрість краща від зброї військової, але один грішник погубить багато добра...
KJV: Wisdom is better than weapons of war: but one sinner destroyeth much good.

<< Предыдущая глава // Следующая глава >>