Ветхий Завет > Книга Псалтирь > Глава 22

1. §(21-1) <<Начальнику хора. При появлении зари. Псалом Давида.>> (21-2) Боже мой! Боже мой! для чего Ты оставил меня? Далеки от спасения моего слова вопля моего.
УПО: Для дириґетна хору. На спів: "Ланя зорі досвітньої". Псалом Давидів. (22-2) Боже мій, Боже мій, нащо мене Ти покинув? Далекі слова мого зойку від спасіння мого!...
KJV: My God, my God, why hast thou forsaken me? why art thou so far from helping me, and from the words of my roaring?

2. (21-3) Боже мой! я вопию днем, -- и Ты не внемлешь мне, ночью, -- и нет мне успокоения.
УПО: (22-3) Мій Боже, взиваю я вдень, та Ти не озвешся, і кличу вночі, і спокою немає мені!
KJV: O my God, I cry in the day time, but thou hearest not; and in the night season, and am not silent.

3. (21-4) Но Ты, Святый, живешь среди славословий Израиля.
УПО: (22-4) Та Ти Святий, пробуваєш на хвалах ізраїлевих!
KJV: But thou art holy, O thou that inhabitest the praises of Israel.

4. (21-5) На Тебя уповали отцы наши; уповали, и Ты избавлял их;
УПО: (22-5) На Тебе надіялись наші батьки, надіялися і Ти визволив їх.
KJV: Our fathers trusted in thee: they trusted, and thou didst deliver them.

5. (21-6) к Тебе взывали они, и были спасаемы; на Тебя уповали, и не оставались в стыде.
УПО: (22-6) До Тебе взивали вони і спасені були, на Тебе надіялися і не посоромились.
KJV: They cried unto thee, and were delivered: they trusted in thee, and were not confounded.

6. (21-7) Я же червь, а не человек, поношение у людей и презрение в народе.
УПО: (22-7) А я червяк, а не чоловік, посміховище людське й погорда в народі.
KJV: But I am a worm, and no man; a reproach of men, and despised of the people.

7. (21-8) Все, видящие меня, ругаются надо мною, говорят устами, кивая головою:
УПО: (22-8) Всі, хто бачить мене, насміхаються з мене, розкривають роти, головою хитають!
KJV: All they that see me laugh me to scorn: they shoot out the lip, they shake the head, saying,

8. (21-9) `он уповал на Господа; пусть избавит его, пусть спасет, если он угоден Ему'.
УПО: (22-9) Покладався на Господа він, хай же рятує його, нехай Той його визволить, він бо Його уподобав!
KJV: He trusted on the LORD that he would deliver him: let him deliver him, seeing he delighted in him.

9. (21-10) Но Ты извел меня из чрева, вложил в меня упование у грудей матери моей.
УПО: (22-10) Бо з утроби Ти вивів мене, Ти безпечним мене учинив був на персах матері моєї!
KJV: But thou art he that took me out of the womb: thou didst make me hope when I was upon my mother's breasts.

10. (21-11) На Тебя оставлен я от утробы; от чрева матери моей Ты -- Бог мой.
УПО: (22-11) На Тебе з утроби я зданий, від утроби матері моєї Ти мій Бог!
KJV: I was cast upon thee from the womb: thou art my God from my mother's belly.

11. §(21-12) Не удаляйся от меня, ибо скорбь близка, а помощника нет.
УПО: (22-12) Не віддаляйся від мене, бо горе близьке, бо нема мені помічника!
KJV: Be not far from me; for trouble is near; for there is none to help.

12. (21-13) Множество тельцов обступили меня; тучные Васанские окружили меня,
УПО: (22-13) Багато биків оточили мене, башанські бугаї обступили мене,
KJV: Many bulls have compassed me: strong bulls of Bashan have beset me round.

13. (21-14) раскрыли на меня пасть свою, как лев, алчущий добычи и рыкающий.
УПО: (22-14) на мене розкрили вони свої пащі, як лев, що шматує й ричить!
KJV: They gaped upon me with their mouths, as a ravening and a roaring lion.

14. (21-15) Я пролился, как вода; все кости мои рассыпались; сердце мое сделалось, как воск, растаяло посреди внутренности моей.
УПО: (22-15) Я розлитий, немов та вода, і всі кості мої поділились, стало серце моє, немов віск, розтопилось в моєму нутрі.
KJV: I am poured out like water, and all my bones are out of joint: my heart is like wax; it is melted in the midst of my bowels.

15. (21-16) Сила моя иссохла, как черепок; язык мой прильпнул к гортани моей, и Ты свел меня к персти смертной.
УПО: (22-16) Висохла сила моя, як лушпиння, і прилип мій язик до мого піднебіння, і в порох смертельний поклав Ти мене.
KJV: My strength is dried up like a potsherd; and my tongue cleaveth to my jaws; and thou hast brought me into the dust of death.

16. (21-17) Ибо псы окружили меня, скопище злых обступило меня, пронзили руки мои и ноги мои.
УПО: (22-17) Бо пси оточили мене... обліг мене натовп злочинців, прокололи вони мої руки та ноги мої...
KJV: For dogs have compassed me: the assembly of the wicked have inclosed me: they pierced my hands and my feet.

17. (21-18) Можно было бы перечесть все кости мои; а они смотрят и делают из меня зрелище;
УПО: (22-18) Я висох, рахую всі кості свої, а вони придивляються й бачать нещастя в мені!
KJV: I may tell all my bones: they look and stare upon me.

18. (21-19) делят ризы мои между собою и об одежде моей бросают жребий.
УПО: (22-19) Вони ділять для себе одежу мою, а про шату мою жеребка вони кидають...
KJV: They part my garments among them, and cast lots upon my vesture.

19. (21-20) Но Ты, Господи, не удаляйся от меня; сила моя! поспеши на помощь мне;
УПО: (22-20) А Ти, Господи, не віддаляйся, Допомого моя, поспіши ж мені на оборону!
KJV: But be not thou far from me, O LORD: O my strength, haste thee to help me.

20. (21-21) избавь от меча душу мою и от псов одинокую мою;
УПО: (22-21) Від меча збережи мою душу, одиначку мою з руки пса!
KJV: Deliver my soul from the sword; my darling from the power of the dog.

21. (21-22) спаси меня от пасти льва и от рогов единорогов, услышав, [избавь] меня.
УПО: (22-22) Спаси мене від пащі лев'ячої, а вбогу мою від рогів буйволів.
KJV: Save me from the lion's mouth: for thou hast heard me from the horns of the unicorns.

22. §(21-23) Буду возвещать имя Твое братьям моим, посреди собрания восхвалять Тебя.
УПО: (22-23) Я звіщатиму Ймення Твоє своїм браттям, буду хвалити Тебе серед збору!
KJV: I will declare thy name unto my brethren: in the midst of the congregation will I praise thee.

23. (21-24) Боящиеся Господа! восхвалите Его. Все семя Иакова! прославь Его. Да благоговеет пред Ним все семя Израиля,
УПО: (22-24) Хто боїться Господа, прославляйте Його, увесь Яковів роде шануйте Його, страхайтесь Його, все насіння ізраїлеве,
KJV: Ye that fear the LORD, praise him; all ye the seed of Jacob, glorify him; and fear him, all ye the seed of Israel.

24. (21-25) ибо Он не презрел и не пренебрег скорби страждущего, не скрыл от него лица Своего, но услышал его, когда сей воззвал к Нему.
УПО: (22-25) бо Він не погордував і не зневажив страждання убогого, і від нього обличчя Свого не сховав, а почув, як він кликав до Нього!
KJV: For he hath not despised nor abhorred the affliction of the afflicted; neither hath he hid his face from him; but when he cried unto him, he heard.

25. (21-26) О Тебе хвала моя в собрании великом; воздам обеты мои пред боящимися Его.
УПО: (22-26) Від Тебе повстане хвала моя в зборі великім, принесу свої жертви в присутності тих, хто боїться Його,
KJV: My praise shall be of thee in the great congregation: I will pay my vows before them that fear him.

26. (21-27) Да едят бедные и насыщаются; да восхвалят Господа ищущие Его; да живут сердца ваши во веки!
УПО: (22-27) будуть їсти покірні і ситими стануть, хвалитимуть Господа ті, хто шукає Його, буде жить серце ваше навіки!
KJV: The meek shall eat and be satisfied: they shall praise the LORD that seek him: your heart shall live for ever.

27. (21-28) Вспомнят, и обратятся к Господу все концы земли, и поклонятся пред Тобою все племена язычников,
УПО: (22-28) Усі кінці землі спам'ятають, і до Господа вернуться, і вклоняться перед обличчям Його всі племена народів,
KJV: All the ends of the world shall remember and turn unto the LORD: and all the kindreds of the nations shall worship before thee.

28. (21-29) ибо Господне есть царство, и Он -- Владыка над народами.
УПО: (22-29) бо царство Господнє, і Він Пан над народами!
KJV: For the kingdom is the LORD's: and he is the governor among the nations.

29. (21-30) Будут есть и поклоняться все тучные земли; преклонятся пред Ним все нисходящие в персть и не могущие сохранить жизни своей.
УПО: (22-30) Будуть їсти й поклоняться всі багачі на землі, перед обличчям Його на коліна попадають всі, хто до пороху сходить і не може себе оживити!
KJV: All they that be fat upon earth shall eat and worship: all they that go down to the dust shall bow before him: and none can keep alive his own soul.

30. (21-31) Потомство [мое] будет служить Ему, и будет называться Господним вовек:
УПО: (22-31) Буде потомство служити Йому, й залічене буде навіки у Господа.
KJV: A seed shall serve him; it shall be accounted to the Lord for a generation.

31. (21-32) придут и будут возвещать правду Его людям, которые родятся, что сотворил Господь.
УПО: (22-32) Прийдуть і будуть звіщать Його правду народові, який буде народжений, що Він це вчинив!
KJV: They shall come, and shall declare his righteousness unto a people that shall be born, that he hath done this.

<< Предыдущая глава // Следующая глава >>