Ветхий Завет > Книга Псалтирь > Глава 18

1. §(17-1) <<Начальнику хора. Раба Господня Давида, который произнес слова песни сей к Господу, когда Господь избавил его от рук всех врагов его и от руки Саула. И он сказал:>> (17-2) Возлюблю тебя, Господи, крепость моя!
УПО: Для дириґента хору. Раба Господнього Давида, коли він промовив до Господа слова цієї пісні того дня, як Господь урятував його з руки всіх його ворогів та від руки Саула, (18-2) то він проказав: Полюблю Тебе, Господи, сило моя,
KJV: I will love thee, O LORD, my strength.

2. (17-3) Господь -- твердыня моя и прибежище мое, Избавитель мой, Бог мой, -- скала моя; на Него я уповаю; щит мой, рог спасения моего и убежище мое.
УПО: (18-3) Господь моя скеля й твердиня моя, і Він мій Спаситель! Мій Бог моя скеля, сховаюсь я в ній, Він щит мій, і ріг Він спасіння мого, Він башта моя!
KJV: The LORD is my rock, and my fortress, and my deliverer; my God, my strength, in whom I will trust; my buckler, and the horn of my salvation, and my high tower.

3. (17-4) Призову достопоклоняемого Господа и от врагов моих спасусь.
УПО: (18-4) Я кличу: Преславний Господь, і я визволений від своїх ворогів!
KJV: I will call upon the LORD, who is worthy to be praised: so shall I be saved from mine enemies.

4. (17-5) Объяли меня муки смертные, и потоки беззакония устрашили меня;
УПО: (18-5) Тенета смертельні мене оточили, і потоки велійяала лякають мене!
KJV: The sorrows of death compassed me, and the floods of ungodly men made me afraid.

5. (17-6) цепи ада облегли меня, и сети смерти опутали меня.
УПО: (18-6) Тенета шеолу мене оточили, і пастки смертельні мене попередили.
KJV: The sorrows of hell compassed me about: the snares of death prevented me.

6. (17-7) В тесноте моей я призвал Господа и к Богу моему воззвал. И Он услышал от чертога Своего голос мой, и вопль мой дошел до слуха Его.
УПО: (18-7) В тісноті своїй кличу до Господа, і до Бога свого я взиваю, Він почує мій голос із храму Свого, і доходить мій зойк до лиця Його в уші Йому!
KJV: In my distress I called upon the LORD, and cried unto my God: he heard my voice out of his temple, and my cry came before him, even into his ears.

7. (17-8) Потряслась и всколебалась земля, дрогнули и подвиглись основания гор, ибо разгневался [Бог];
УПО: (18-8) Захиталась земля й затремтіла, і затряслись і хитались підвалини гір, бо Він запалився від гніву:
KJV: Then the earth shook and trembled; the foundations also of the hills moved and were shaken, because he was wroth.

8. (17-9) поднялся дым от гнева Его и из уст Его огонь поядающий; горячие угли [сыпались] от Него.
УПО: (18-9) із ніздер Його бухнув дим, з Його ж уст пожирущий огонь, і жар запалився від Нього!
KJV: There went up a smoke out of his nostrils, and fire out of his mouth devoured: coals were kindled by it.

9. (17-10) Наклонил Он небеса и сошел, -- и мрак под ногами Его.
УПО: (18-10) Він небо простяг і спустився, а хмара густа під ногами Його.
KJV: He bowed the heavens also, and came down: and darkness was under his feet.

10. (17-11) И воссел на Херувимов и полетел, и понесся на крыльях ветра.
УПО: (18-11) Усівся Він на херувима й летів, і на вітрових крилах понісся...
KJV: And he rode upon a cherub, and did fly: yea, he did fly upon the wings of the wind.

11. (17-12) И мрак сделал покровом Своим, сению вокруг Себя мрак вод, облаков воздушных.
УПО: (18-12) Поклав темряву Він як заслону Свою, довкілля Його то темрява вод, а мешкання Його густі хмари!
KJV: He made darkness his secret place; his pavilion round about him were dark waters and thick clouds of the skies.

12. (17-13) От блистания пред Ним бежали облака Его, град и угли огненные.
УПО: (18-13) Від блиску, що був перед Ним, град і жар огняний пройшли хмари Його...
KJV: At the brightness that was before him his thick clouds passed, hail stones and coals of fire.

13. (17-14) Возгремел на небесах Господь, и Всевышний дал глас Свой, град и угли огненные.
УПО: (18-14) і Господь загримів у небесах, і Всевишній Свій голос подав, град і жар огняний!
KJV: The LORD also thundered in the heavens, and the Highest gave his voice; hail stones and coals of fire.

14. (17-15) Пустил стрелы Свои и рассеял их, множество молний, и рассыпал их.
УПО: (18-15) Він послав Свої стріли, та їх розпорошив, і стрілив Він блискавками, та їх побентежив.
KJV: Yea, he sent out his arrows, and scattered them; and he shot out lightnings, and discomfited them.

15. (17-16) И явились источники вод, и открылись основания вселенной от грозного [гласа] Твоего, Господи, от дуновения духа гнева Твоего.
УПО: (18-16) Показалися річища водні, і відкрились основи вселенної, від сваріння Твого, о Господи, від подиху вітру із ніздер Твоїх...
KJV: Then the channels of waters were seen, and the foundations of the world were discovered at thy rebuke, O LORD, at the blast of the breath of thy nostrils.

16. (17-17) Он простер [руку] с высоты и взял меня, и извлек меня из вод многих;
УПО: (18-17) Він простяг з висоти Свою руку, узяв Він мене, витяг мене з вод великих,
KJV: He sent from above, he took me, he drew me out of many waters.

17. (17-18) избавил меня от врага моего сильного и от ненавидящих меня, которые были сильнее меня.
УПО: (18-18) він мене врятував від мого потужного ворога, і від моїх ненависників, бо сильніші від мене вони!
KJV: He delivered me from my strong enemy, and from them which hated me: for they were too strong for me.

18. (17-19) Они восстали на меня в день бедствия моего, но Господь был мне опорою.
УПО: (18-19) Напали на мене вони в день нещастя мого, та Господь був моїм опертям,
KJV: They prevented me in the day of my calamity: but the LORD was my stay.

19. (17-20) Он вывел меня на пространное место и избавил меня, ибо Он благоволит ко мне.
УПО: (18-20) і на місце розлоге Він вивів мене, Він мене врятував, бо вподобав мене!
KJV: He brought me forth also into a large place; he delivered me, because he delighted in me.

20. §(17-21) Воздал мне Господь по правде моей, по чистоте рук моих вознаградил меня,
УПО: (18-21) Нехай Господь зробить мені за моєю справедливістю, хай заплатить мені згідно з чистістю рук моїх,
KJV: The LORD rewarded me according to my righteousness; according to the cleanness of my hands hath he recompensed me.

21. (17-22) ибо я хранил пути Господни и не был нечестивым пред Богом моим;
УПО: (18-22) бо беріг я дороги Господні, і від Бога свого я не відступив,
KJV: For I have kept the ways of the LORD, and have not wickedly departed from my God.

22. (17-23) ибо все заповеди Его предо мною, и от уставов Его я не отступал.
УПО: (18-23) бо всі Його присуди передо мною, і не відкидав я від себе Його постанов!
KJV: For all his judgments were before me, and I did not put away his statutes from me.

23. (17-24) Я был непорочен пред Ним и остерегался, чтобы не согрешить мне;
УПО: (18-24) і був я із Ним непорочний, і стерігся своєї провини,
KJV: I was also upright before him, and I kept myself from mine iniquity.

24. (17-25) и воздал мне Господь по правде моей, по чистоте рук моих пред очами Его.
УПО: (18-25) і Господь заплатив був мені за моєю справедливістю, згідно з чистістю рук моїх перед очима Його.
KJV: Therefore hath the LORD recompensed me according to my righteousness, according to the cleanness of my hands in his eyesight.

25. (17-26) С милостивым Ты поступаешь милостиво, с мужем искренним -- искренно,
УПО: (18-26) із справедливим поводишся Ти справедливо, із чесним по-чесному,
KJV: With the merciful thou wilt shew thyself merciful; with an upright man thou wilt shew thyself upright;

26. (17-27) с чистым -- чисто, а с лукавым -- по лукавству его,
УПО: (18-27) із чистим поводишся чисто, а з лукавим за лукавством його,
KJV: With the pure thou wilt shew thyself pure; and with the froward thou wilt shew thyself froward.

27. (17-28) ибо Ты людей угнетенных спасаешь, а очи надменные унижаешь.
УПО: (18-28) бо народ із біди Ти спасаєш, а очі зухвалі принижуєш,
KJV: For thou wilt save the afflicted people; but wilt bring down high looks.

28. (17-29) Ты возжигаешь светильник мой, Господи; Бог мой просвещает тьму мою.
УПО: (18-29) бо Ти світиш мого світильника, Господь Бог мій, освітлює Він мою темряву!
KJV: For thou wilt light my candle: the LORD my God will enlighten my darkness.

29. §(17-30) С Тобою я поражаю войско, с Богом моим восхожу на стену.
УПО: (18-30) Бо з Тобою поб'ю я ворожого відділа, і з Богом своїм проберусь через мур.
KJV: For by thee I have run through a troop; and by my God have I leaped over a wall.

30. (17-31) Бог! -- Непорочен путь Его, чисто слово Господа; щит Он для всех, уповающих на Него.
УПО: (18-31) Бог непорочна дорога Його, слово Господнє очищене, щит Він для всіх, хто вдається до Нього!
KJV: As for God, his way is perfect: the word of the LORD is tried: he is a buckler to all those that trust in him.

31. (17-32) Ибо кто Бог, кроме Господа, и кто защита, кроме Бога нашего?
УПО: (18-32) Бо хто Бог, окрім Господа? і хто скеля, крім нашого Бога?
KJV: For who is God save the LORD? or who is a rock save our God?

32. (17-33) Бог препоясывает меня силою и устрояет мне верный путь;
УПО: (18-33) Цей Бог мене силою оперезав, і дорогу мою учинив непорочною,
KJV: It is God that girdeth me with strength, and maketh my way perfect.

33. (17-34) делает ноги мои, как оленьи, и на высотах моих поставляет меня;
УПО: (18-34) Він зробив мої ноги, мов у лані, і ставить мене на висотах моїх,
KJV: He maketh my feet like hinds' feet, and setteth me upon my high places.

34. (17-35) научает руки мои брани, и мышцы мои сокрушают медный лук.
УПО: (18-35) мої руки навчає до бою, і на рамена мої лука мідяного напинає.
KJV: He teacheth my hands to war, so that a bow of steel is broken by mine arms.

35. (17-36) Ты дал мне щит спасения Твоего, и десница Твоя поддерживает меня, и милость Твоя возвеличивает меня.
УПО: (18-36) і дав Ти мені щит спасіння Свого, а правиця Твоя підпирає мене, і чинить великим мене Твоя поміч.
KJV: Thou hast also given me the shield of thy salvation: and thy right hand hath holden me up, and thy gentleness hath made me great.

36. (17-37) Ты расширяешь шаг мой подо мною, и не колеблются ноги мои.
УПО: (18-37) Ти чиниш широким мій крок підо мною, і стопи мої не спіткнуться.
KJV: Thou hast enlarged my steps under me, that my feet did not slip.

37. (17-38) Я преследую врагов моих и настигаю их, и не возвращаюсь, доколе не истреблю их;
УПО: (18-38) Женуся я за ворогами своїми, і їх дожену, і не вернуся, аж поки не винищу їх,
KJV: I have pursued mine enemies, and overtaken them: neither did I turn again till they were consumed.

38. (17-39) поражаю их, и они не могут встать, падают под ноги мои,
УПО: (18-39) я їх потрощу, й вони встати не зможуть, повпадають під ноги мої!
KJV: I have wounded them that they were not able to rise: they are fallen under my feet.

39. (17-40) ибо Ты препоясал меня силою для войны и низложил под ноги мои восставших на меня;
УПО: (18-40) Ти ж для бою мене підперізуєш силою, валиш під мене моїх ворохобників.
KJV: For thou hast girded me with strength unto the battle: thou hast subdued under me those that rose up against me.

40. (17-41) Ты обратил ко мне тыл врагов моих, и я истребляю ненавидящих меня:
УПО: (18-41) Повернув Ти до мене плечима моїх ворогів, і понищу ненависників я своїх!
KJV: Thou hast also given me the necks of mine enemies; that I might destroy them that hate me.

41. (17-42) они вопиют, но нет спасающего; ко Господу, -- но Он не внемлет им;
УПО: (18-42) Кричали вони, та немає спасителя, взивали до Господа, і не відповів їм.
KJV: They cried, but there was none to save them: even unto the LORD, but he answered them not.

42. (17-43) я рассеваю их, как прах пред лицем ветра, как уличную грязь попираю их.
УПО: (18-43) і я їх зітру, як той порох на вітрі, як болото на вулицях, їх потопчу!
KJV: Then did I beat them small as the dust before the wind: I did cast them out as the dirt in the streets.

43. (17-44) Ты избавил меня от мятежа народа, поставил меня главою иноплеменников; народ, которого я не знал, служит мне;
УПО: (18-44) Ти від бунту народу мене бережеш, Ти робиш мене головою племенам, мені будуть служити народи, яких я не знав!
KJV: Thou hast delivered me from the strivings of the people; and thou hast made me the head of the heathen: a people whom I have not known shall serve me.

44. (17-45) по одному слуху о мне повинуются мне; иноплеменники ласкательствуют предо мною;
УПО: (18-45) На вістку про мене слухняні мені, до мене чужинці підлещуються,
KJV: As soon as they hear of me, they shall obey me: the strangers shall submit themselves unto me.

45. (17-46) иноплеменники бледнеют и трепещут в укреплениях своих.
УПО: (18-46) в'януть чужинці і тремтять у твердинях своїх...
KJV: The strangers shall fade away, and be afraid out of their close places.

46. (17-47) Жив Господь и благословен защитник мой! Да будет превознесен Бог спасения моего,
УПО: (18-47) Живий Господь, і благословенна будь, скеле моя, і нехай Бог спасіння мойого звеличиться,
KJV: The LORD liveth; and blessed be my rock; and let the God of my salvation be exalted.

47. (17-48) Бог, мстящий за меня и покоряющий мне народы,
УПО: (18-48) Бог, що помсти за мене дає, і що народи під мене підбив,
KJV: It is God that avengeth me, and subdueth the people under me.

48. (17-49) и избавляющий меня от врагов моих! Ты вознес меня над восстающими против меня и от человека жестокого избавил меня.
УПО: (18-49) що рятує мене від моїх ворогів, Ти звеличив мене над повстанців на мене, спасаєш мене від насильника!
KJV: He delivereth me from mine enemies: yea, thou liftest me up above those that rise up against me: thou hast delivered me from the violent man.

49. (17-50) За то буду славить Тебя, Господи, между иноплеменниками и буду петь имени Твоему,
УПО: (18-50) Тому то хвалю Тебе, Господи, серед народів, і Йменню Твоєму співаю!
KJV: Therefore will I give thanks unto thee, O LORD, among the heathen, and sing praises unto thy name.

50. (17-51) величественно спасающий царя и творящий милость помазаннику Твоему Давиду и потомству его во веки.
УПО: (18-51) Ти Своєму цареві спасіння побільшуєш, і милість вчиняєш Своєму помазанцеві Давиду й насінню його аж навіки.
KJV: Great deliverance giveth he to his king; and sheweth mercy to his anointed, to David, and to his seed for evermore.

<< Предыдущая глава // Следующая глава >>