Ветхий Завет > Книга Псалтирь > Глава 143

1. §(142-1) <<Псалом Давида.>> Господи! услышь молитву мою, внемли молению моему по истине Твоей; услышь меня по правде Твоей
УПО: Псалом Давидів. Господи, вислухай молитву мою, почуй благання моє в Своїй вірності, у правді Своїй обізвися до мене!
KJV: Hear my prayer, O LORD, give ear to my supplications: in thy faithfulness answer me, and in thy righteousness.

2. (142-2) и не входи в суд с рабом Твоим, потому что не оправдается пред Тобой ни один из живущих.
УПО: і на суд не вступай із рабом Своїм, бо жоден живий перед обличчям Твоїм справедливим не буде!
KJV: And enter not into judgment with thy servant: for in thy sight shall no man living be justified.

3. (142-3) Враг преследует душу мою, втоптал в землю жизнь мою, принудил меня жить во тьме, как давно умерших, --
УПО: Бо неприятель переслідує душу мою, топче живую мою до землі... Посадив мене в темряву, як мерців цього світу!
KJV: For the enemy hath persecuted my soul; he hath smitten my life down to the ground; he hath made me to dwell in darkness, as those that have been long dead.

4. (142-4) и уныл во мне дух мой, онемело во мне сердце мое.
УПО: Омліває мій дух у мені, кам'яніє в нутрі моїм серце моє...
KJV: Therefore is my spirit overwhelmed within me; my heart within me is desolate.

5. (142-5) Вспоминаю дни древние, размышляю о всех делах Твоих, рассуждаю о делах рук Твоих.
УПО: Я згадую дні стародавні, над усіми Твоїми чинами роздумую, говорю про діла Твоїх рук.
KJV: I remember the days of old; I meditate on all thy works; I muse on the work of thy hands.

6. (142-6) Простираю к Тебе руки мои; душа моя -- к Тебе, как жаждущая земля.
УПО: Я руки свої простягаю до Тебе, душа моя прагне Тебе, як води пересохла земля! Села.
KJV: I stretch forth my hands unto thee: my soul thirsteth after thee, as a thirsty land. Selah.

7. §(142-7) Скоро услышь меня, Господи: дух мой изнемогает; не скрывай лица Твоего от меня, чтобы я не уподобился нисходящим в могилу.
УПО: Поспіши мене вислухати, Господи, дух мій кінчається! Не ховай Ти від мене обличчя Свого, і нехай я не буду подібний до тих, хто сходить до гробу!
KJV: Hear me speedily, O LORD: my spirit faileth: hide not thy face from me, lest I be like unto them that go down into the pit.

8. (142-8) Даруй мне рано услышать милость Твою, ибо я на Тебя уповаю. Укажи мне путь, по которому мне идти, ибо к Тебе возношу я душу мою.
УПО: Об'яви мені вранці Своє милосердя, бо на Тебе надіюсь, повідом Ти мене про дорогу, якою я маю ходити, бо до Тебе підношу я душу свою!
KJV: Cause me to hear thy lovingkindness in the morning; for in thee do I trust: cause me to know the way wherein I should walk; for I lift up my soul unto thee.

9. (142-9) Избавь меня, Господи, от врагов моих; к Тебе прибегаю.
УПО: Урятуй мене, Господи, від моїх ворогів, бо до Тебе вдаюся!
KJV: Deliver me, O LORD, from mine enemies: I flee unto thee to hide me.

10. (142-10) Научи меня исполнять волю Твою, потому что Ты Бог мой; Дух Твой благий да ведет меня в землю правды.
УПО: Навчи мене волю чинити Твою, бо Ти Бог мій, добрий Дух Твій нехай попровадить мене по рівній землі!
KJV: Teach me to do thy will; for thou art my God: thy spirit is good; lead me into the land of uprightness.

11. (142-11) Ради имени Твоего, Господи, оживи меня; ради правды Твоей выведи из напасти душу мою.
УПО: Ради Ймення Свого, о Господи, оживи мене, Своєю правдою виведи душу мою від недолі!
KJV: Quicken me, O LORD, for thy name's sake: for thy righteousness' sake bring my soul out of trouble.

12. (142-12) И по милости Твоей истреби врагов моих и погуби всех, угнетающих душу мою, ибо я Твой раб.
УПО: А в Своїм милосерді понищ моїх ворогів, і вигуби всіх, хто ненавидить душу мою, бо я раб Твій!
KJV: And of thy mercy cut off mine enemies, and destroy all them that afflict my soul: for I am thy servant.

<< Предыдущая глава // Следующая глава >>