Ветхий Завет > Книга Псалтирь > Глава 102

1. §(101-1) <<Молитва страждущего, когда он унывает и изливает пред Господом печаль свою.>> (101-2) Господи! услышь молитву мою, и вопль мой да придет к Тебе.
УПО: Молитва вбогого, коли він слабне та перед Господнім лицем виливає мову свою. (102-2) Господи, вислухай молитву мою, і благання моє нехай дійде до Тебе!
KJV: Hear my prayer, O LORD, and let my cry come unto thee.

2. (101-3) Не скрывай лица Твоего от меня; в день скорби моей приклони ко мне ухо Твое; в день, [когда воззову к Тебе], скоро услышь меня;
УПО: (102-3) Не ховай від мене обличчя Свого, в день недолі моєї схили Своє ухо до мене, в день благання озвися небавом до мене!
KJV: Hide not thy face from me in the day when I am in trouble; incline thine ear unto me: in the day when I call answer me speedily.

3. (101-4) ибо исчезли, как дым, дни мои, и кости мои обожжены, как головня;
УПО: (102-4) Бо минають, як дим, мої дні, а кості мої немов висохли в огнищі...
KJV: For my days are consumed like smoke, and my bones are burned as an hearth.

4. (101-5) сердце мое поражено, и иссохло, как трава, так что я забываю есть хлеб мой;
УПО: (102-5) Як трава та побите та висохло серце моє, так що я забував їсти хліб свій...
KJV: My heart is smitten, and withered like grass; so that I forget to eat my bread.

5. (101-6) от голоса стенания моего кости мои прильпнули к плоти моей.
УПО: (102-6) Від зойку стогнання мого прилипли до тіла мого мої кості...
KJV: By reason of the voice of my groaning my bones cleave to my skin.

6. (101-7) Я уподобился пеликану в пустыне; я стал как филин на развалинах;
УПО: (102-7) Уподобився я пеликанові пустині, я став, як той пугач руїн!
KJV: I am like a pelican of the wilderness: I am like an owl of the desert.

7. (101-8) не сплю и сижу, как одинокая птица на кровле.
УПО: (102-8) Я безсонний, і став, немов пташка самотня на дасі...
KJV: I watch, and am as a sparrow alone upon the house top.

8. (101-9) Всякий день поносят меня враги мои, и злобствующие на меня клянут мною.
УПО: (102-9) Увесь день ображають мене вороги мої, ті, хто з мене кепкує, заприсяглись проти мене!
KJV: Mine enemies reproach me all the day; and they that are mad against me are sworn against me.

9. (101-10) Я ем пепел, как хлеб, и питье мое растворяю слезами,
УПО: (102-10) і попіл я їм, немов хліб, а напої свої із плачем перемішую,
KJV: For I have eaten ashes like bread, and mingled my drink with weeping.

10. (101-11) от гнева Твоего и негодования Твоего, ибо Ты вознес меня и низверг меня.
УПО: (102-11) через гнів Твій та лютість Твою, бо підняв був мене Ти та й кинув мене...
KJV: Because of thine indignation and thy wrath: for thou hast lifted me up, and cast me down.

11. (101-12) Дни мои -- как уклоняющаяся тень, и я иссох, как трава.
УПО: (102-12) Мої дні як похилена тінь, а я сохну, немов та трава!
KJV: My days are like a shadow that declineth; and I am withered like grass.

12. §(101-13) Ты же, Господи, вовек пребываешь, и память о Тебе в род и род.
УПО: (102-13) А Ти, Господи, будеш повік пробувати, а пам'ять Твоя з роду в рід.
KJV: But thou, O LORD, shall endure for ever; and thy remembrance unto all generations.

13. (101-14) Ты восстанешь, умилосердишься над Сионом, ибо время помиловать его, -- ибо пришло время;
УПО: (102-14) Ти встанеш та змилуєшся над Сіоном, бо час учинити йому милосердя, бо прийшов речінець,
KJV: Thou shalt arise, and have mercy upon Zion: for the time to favour her, yea, the set time, is come.

14. (101-15) ибо рабы Твои возлюбили и камни его, и о прахе его жалеют.
УПО: (102-15) бо раби Твої покохали й каміння його, і порох його полюбили!
KJV: For thy servants take pleasure in her stones, and favour the dust thereof.

15. (101-16) И убоятся народы имени Господня, и все цари земные -- славы Твоей.
УПО: (102-16) і будуть боятись народи Господнього Ймення, а всі земні царі слави Твоєї.
KJV: So the heathen shall fear the name of the LORD, and all the kings of the earth thy glory.

16. (101-17) Ибо созиждет Господь Сион и явится во славе Своей;
УПО: (102-17) Бо Господь побудує Сіона, появиться в славі Своїй.
KJV: When the LORD shall build up Zion, he shall appear in his glory.

17. (101-18) призрит на молитву беспомощных и не презрит моления их.
УПО: (102-18) До молитви забутих звернеться Він, і молитви їхньої не осоромить.
KJV: He will regard the prayer of the destitute, and not despise their prayer.

18. (101-19) Напишется о сем для рода последующего, и поколение грядущее восхвалит Господа,
УПО: (102-19) Запишеться це поколінню майбутньому, і народ, який створений буде, хвалитиме Господа,
KJV: This shall be written for the generation to come: and the people which shall be created shall praise the LORD.

19. (101-20) ибо Он приникнул со святой высоты Своей, с небес призрел Господь на землю,
УПО: (102-20) бо споглянув Він із високости святої Своєї, Господь зорив на землю з небес,
KJV: For he hath looked down from the height of his sanctuary; from heaven did the LORD behold the earth;

20. (101-21) чтобы услышать стон узников, разрешить сынов смерти,
УПО: (102-21) щоб почути зідхання ув'язненого, щоб на смерть прирокованих визволити,
KJV: To hear the groaning of the prisoner; to loose those that are appointed to death;

21. (101-22) дабы возвещали на Сионе имя Господне и хвалу Его -- в Иерусалиме,
УПО: (102-22) щоб розповідати про Ймення Господнє в Сіоні, а в Єрусалимі про славу Його,
KJV: To declare the name of the LORD in Zion, and his praise in Jerusalem;

22. (101-23) когда соберутся народы вместе и царства для служения Господу.
УПО: (102-23) коли разом зберуться народи й держави служити Господеві.
KJV: When the people are gathered together, and the kingdoms, to serve the LORD.

23. §(101-24) Изнурил Он на пути силы мои, сократил дни мои.
УПО: (102-24) Мою силу в дорозі Він виснажив, дні мої скоротив...
KJV: He weakened my strength in the way; he shortened my days.

24. (101-25) Я сказал: Боже мой! не восхити меня в половине дней моих. Твои лета в роды родов.
УПО: (102-25) Я кажу: Боже мій, не бери Ти мене в половині днів моїх! Твої роки на вічні віки.
KJV: I said, O my God, take me not away in the midst of my days: thy years are throughout all generations.

25. (101-26) В начале Ты, основал землю, и небеса -- дело Твоих рук;
УПО: (102-26) Колись землю Ти був заклав, а небо то чин Твоїх рук,
KJV: Of old hast thou laid the foundation of the earth: and the heavens are the work of thy hands.

26. (101-27) они погибнут, а Ты пребудешь; и все они, как риза, обветшают, и, как одежду, Ты переменишь их, и изменятся;
УПО: (102-27) позникають вони, а Ти будеш стояти... і всі вони, як одежа, загинуть, Ти їх зміниш, немов те вбрання, і минуться вони...
KJV: They shall perish, but thou shalt endure: yea, all of them shall wax old like a garment; as a vesture shalt thou change them, and they shall be changed:

27. (101-28) но Ты -- тот же, и лета Твои не кончатся.
УПО: (102-28) Ти ж Той Самий, а роки Твої не закінчаться!
KJV: But thou art the same, and thy years shall have no end.

28. (101-29) Сыны рабов Твоих будут жить, и семя их утвердится пред лицем Твоим.
УПО: (102-29) Сини Твоїх рабів будуть жити, а їхнє насіння стоятиме міцно перед обличчям Твоїм!
KJV: The children of thy servants shall continue, and their seed shall be established before thee.

<< Предыдущая глава // Следующая глава >>