Ветхий Завет > Книга Иов > Глава 4 1. §И отвечал Елифаз Феманитянин и сказал: УПО: І відповів теманянин Еліфаз та й сказав:
KJV: Then Eliphaz the Temanite answered and said, 2. [если] попытаемся мы [сказать] к тебе слово, -- не тяжело ли будет тебе? Впрочем кто может возбранить слову! УПО: Коли спробувать слово до тебе, чи мука не буде ще більша? Та хто стримати зможе слова?
KJV: If we assay to commune with thee, wilt thou be grieved? but who can withhold himself from speaking? 3. Вот, ты наставлял многих и опустившиеся руки поддерживал, УПО: Таж ти багатьох був навчав, а руки ослаблі зміцняв,
KJV: Behold, thou hast instructed many, and thou hast strengthened the weak hands. 4. падающего восставляли слова твои, и гнущиеся колени ты укреплял. УПО: того, хто спотикавсь, підіймали слова твої, а коліна тремткі ти зміцняв!
KJV: Thy words have upholden him that was falling, and thou hast strengthened the feeble knees. 5. А теперь дошло до тебя, и ты изнемог; коснулось тебя, и ты упал духом. УПО: А тепер, як нещастя на тебе найшло, то ти змучився, тебе досягло воно і ти налякався...
KJV: But now it is come upon thee, and thou faintest; it toucheth thee, and thou art troubled. 6. Богобоязненность твоя не должна ли быть твоею надеждою, и непорочность путей твоих -- упованием твоим? УПО: Хіба не була богобійність твоя за надію твою, за твоє сподівання невинність доріг твоїх?
KJV: Is not this thy fear, thy confidence, thy hope, and the uprightness of thy ways? 7. §Вспомни же, погибал ли кто невинный, и где праведные бывали искореняемы? УПО: Пригадай но, чи гинув невинний, і де праведні вигублені?
KJV: Remember, I pray thee, who ever perished, being innocent? or where were the righteous cut off? 8. Как я видал, то оравшие нечестие и сеявшие зло пожинают его; УПО: Як я бачив таких, що орали були беззаконня, та сіяли кривду, то й жали її:
KJV: Even as I have seen, they that plow iniquity, and sow wickedness, reap the same. 9. от дуновения Божия погибают и от духа гнева Его исчезают. УПО: вони гинуть від подиху Божого, і від духу гнівного Його погибають!
KJV: By the blast of God they perish, and by the breath of his nostrils are they consumed. 10. Рев льва и голос рыкающего [умолкает], и зубы скимнов сокрушаются; УПО: Левине ричання й рик лютого лева минає, і левчукам вилущаються зуби.
KJV: The roaring of the lion, and the voice of the fierce lion, and the teeth of the young lions, are broken. 11. могучий лев погибает без добычи, и дети львицы рассеиваются. УПО: Гине лев, як немає здобичі, і левенята левиці втікають.
KJV: The old lion perisheth for lack of prey, and the stout lion's whelps are scattered abroad. 12. §И вот, ко мне тайно принеслось слово, и ухо мое приняло нечто от него. УПО: І закрадається слово до мене, і моє ухо почуло ось дещо від нього.
KJV: Now a thing was secretly brought to me, and mine ear received a little thereof. 13. Среди размышлений о ночных видениях, когда сон находит на людей, УПО: у роздумуваннях над нічними видіннями, коли міцний сон обіймає людей,
KJV: In thoughts from the visions of the night, when deep sleep falleth on men, 14. объял меня ужас и трепет и потряс все кости мои. УПО: спіткав мене жах та тремтіння, і багато костей моїх він струсонув,
KJV: Fear came upon me, and trembling, which made all my bones to shake. 15. И дух прошел надо мною; дыбом стали волосы на мне. УПО: і дух перейшов по обличчі моїм, стало дуба волосся на тілі моїм...
KJV: Then a spirit passed before my face; the hair of my flesh stood up: 16. Он стал, -- но я не распознал вида его, -- только облик был пред глазами моими; тихое веяние, -- и я слышу голос: УПО: Він стояв, але я не пізнав його вигляду, образ навпроти очей моїх був, і тихий голос почув я:
KJV: It stood still, but I could not discern the form thereof: an image was before mine eyes, there was silence, and I heard a voice, saying, 17. человек праведнее ли Бога? и муж чище ли Творца своего? УПО: Хіба праведніша людина за Бога, хіба чоловік за свойого Творця є чистіший?
KJV: Shall mortal man be more just than God? shall a man be more pure than his maker? 18. Вот, Он и слугам Своим не доверяет и в Ангелах Своих усматривает недостатки: УПО: Таж рабам Своїм Він не йме віри, і накладає вину й на Своїх Анголів!
KJV: Behold, he put no trust in his servants; and his angels he charged with folly: 19. тем более -- в обитающих в храминах из брения, которых основание прах, которые истребляются скорее моли. УПО: Що ж тоді мешканці глиняних хат, що в поросі їхня основа? Як міль, вони будуть розчавлені!
KJV: How much less in them that dwell in houses of clay, whose foundation is in the dust, which are crushed before the moth? 20. Между утром и вечером они распадаются; не увидишь, как они вовсе исчезнут. УПО: Вони товчені зранку до вечора, і без помочі гинуть назавжди...
KJV: They are destroyed from morning to evening: they perish for ever without any regarding it. 21. Не погибают ли с ними и достоинства их? Они умирают, не достигнув мудрости. УПО: Слава їхня минається з ними, вони помирають не в мудрості!...
KJV: Doth not their excellency which is in them go away? they die, even without wisdom. << Предыдущая глава // Следующая глава >> |