Ветхий Завет > Книга Иов > Глава 10 1. §Опротивела душе моей жизнь моя; предамся печали моей; буду говорить в горести души моей. УПО: Життя моє стало бридке для моєї душі... Нехай нарікання своє я на себе пущу, нехай говорю я в гіркоті своєї душі!
KJV: My soul is weary of my life; I will leave my complaint upon myself; I will speak in the bitterness of my soul. 2. Скажу Богу: не обвиняй меня; объяви мне, за что Ты со мною борешься? УПО: Скажу Богові я: Не осуджуй мене! Повідом же мене, чого став Ти зо мною на прю?
KJV: I will say unto God, Do not condemn me; shew me wherefore thou contendest with me. 3. Хорошо ли для Тебя, что Ты угнетаешь, что презираешь дело рук Твоих, а на совет нечестивых посылаешь свет? УПО: Чи це добре Тобі, що Ти гнобиш мене, що погорджуєш творивом рук Своїх, а раду безбожних освітлюєш?
KJV: Is it good unto thee that thou shouldest oppress, that thou shouldest despise the work of thine hands, and shine upon the counsel of the wicked? 4. Разве у Тебя плотские очи, и Ты смотришь, как смотрит человек? УПО: Хіба маєш Ти очі тілесні? Чи Ти бачиш так само, як бачить людина людину?
KJV: Hast thou eyes of flesh? or seest thou as man seeth? 5. Разве дни Твои, как дни человека, или лета Твои, как дни мужа, УПО: Хіба Твої дні як дні людські, чи літа Твої як дні мужа,
KJV: Are thy days as the days of man? are thy years as man's days, 6. что Ты ищешь порока во мне и допытываешься греха во мне, УПО: що шукаєш провини моєї й вивідуєш гріх мій,
KJV: That thou enquirest after mine iniquity, and searchest after my sin? 7. хотя знаешь, что я не беззаконник, и что некому избавить меня от руки Твоей? УПО: хоч відаєш Ти, що я не беззаконник, та нема, хто б мене врятував від Твоєї руки?
KJV: Thou knowest that I am not wicked; and there is none that can deliver out of thine hand. 8. §Твои руки трудились надо мною и образовали всего меня кругом, -- и Ты губишь меня? УПО: Твої руки створили мене і вчинили мене, потім Ти обернувся і губиш мене...
KJV: Thine hands have made me and fashioned me together round about; yet thou dost destroy me. 9. Вспомни, что Ты, как глину, обделал меня, и в прах обращаешь меня? УПО: Пам'ятай, що мов глину мене обробив Ти, і в порох мене обертаєш.
KJV: Remember, I beseech thee, that thou hast made me as the clay; and wilt thou bring me into dust again? 10. Не Ты ли вылил меня, как молоко, и, как творог, сгустил меня, УПО: Чи не ллєш мене, мов молоко, і не згустив Ти мене, мов на сир?
KJV: Hast thou not poured me out as milk, and curdled me like cheese? 11. кожею и плотью одел меня, костями и жилами скрепил меня, УПО: Ти шкірою й тілом мене зодягаєш, і сплів Ти мене із костей та із жил.
KJV: Thou hast clothed me with skin and flesh, and hast fenced me with bones and sinews. 12. жизнь и милость даровал мне, и попечение Твое хранило дух мой? УПО: Життя й милість подав Ти мені, а опіка Твоя стерегла мого духа.
KJV: Thou hast granted me life and favour, and thy visitation hath preserved my spirit. 13. Но и то скрывал Ты в сердце Своем, -- знаю, что это было у Тебя, -- УПО: А оце заховав Ти у серці Своєму, я знаю, що є воно в Тебе:
KJV: And these things hast thou hid in thine heart: I know that this is with thee. 14. §что если я согрешу, Ты заметишь и не оставишь греха моего без наказания. УПО: якщо я грішу, Ти мене стережеш, та з провини моєї мене не очищуєш...
KJV: If I sin, then thou markest me, and thou wilt not acquit me from mine iniquity. 15. Если я виновен, горе мне! если и прав, то не осмелюсь поднять головы моей. Я пресыщен унижением; взгляни на бедствие мое: УПО: Якщо я провинюся, то горе мені! А якщо я невинний, не смію підняти свою голову, ситий стидом та напоєний горем своїм!...
KJV: If I be wicked, woe unto me; and if I be righteous, yet will I not lift up my head. I am full of confusion; therefore see thou mine affliction; 16. оно увеличивается. Ты гонишься за мною, как лев, и снова нападаешь на меня и чудным являешься во мне. УПО: А коли піднесеться вона, то Ти ловиш мене, як той лев, і знову предивно зо мною поводишся:
KJV: For it increaseth. Thou huntest me as a fierce lion: and again thou shewest thyself marvellous upon me. 17. Выводишь новых свидетелей Твоих против меня; усиливаешь гнев Твой на меня; и беды, одни за другими, ополчаются против меня. УПО: поновлюєш свідків Своїх проти мене, помножуєш гнів Свій на мене, військо за військом на мене Ти шлеш...
KJV: Thou renewest thy witnesses against me, and increasest thine indignation upon me; changes and war are against me. 18. И зачем Ты вывел меня из чрева? пусть бы я умер, когда еще ничей глаз не видел меня; УПО: І нащо з утроби Ти вивів мене? Я був би помер, і жоднісіньке око мене не побачило б,
KJV: Wherefore then hast thou brought me forth out of the womb? Oh that I had given up the ghost, and no eye had seen me! 19. пусть бы я, как небывший, из чрева перенесен был во гроб! УПО: як нібито не існував був би я, перейшов би з утроби до гробу...
KJV: I should have been as though I had not been; I should have been carried from the womb to the grave. 20. Не малы ли дни мои? Оставь, отступи от меня, чтобы я немного ободрился, УПО: Отож, дні мої нечисленні, перестань же, й від мене вступись, і нехай не турбуюся я бодай трохи,
KJV: Are not my days few? cease then, and let me alone, that I may take comfort a little, 21. прежде нежели отойду, -- и уже не возвращусь, -- в страну тьмы и сени смертной, УПО: поки я не піду й не вернуся! до краю темноти та смертної тіні,
KJV: Before I go whence I shall not return, even to the land of darkness and the shadow of death; 22. в страну мрака, каков есть мрак тени смертной, где нет устройства, [где] темно, как самая тьма. УПО: до темного краю, як морок, до тьмяного краю, в якому порядків нема, і де світло, як темрява...
KJV: A land of darkness, as darkness itself; and of the shadow of death, without any order, and where the light is as darkness. << Предыдущая глава // Следующая глава >> |