Маранафа
 БИБЛИЯ  НОВОСТИ  БИБЛИОТЕКА  СЛОВАРЬ  ГАЛЕРЕЯ  МУЗЫКА  ТЕАТР  ОТКРЫТКИ  КУХНЯ  РЕЙТИНГ  КАТАЛОГ  ФОРУМ   ЧАТ  ЗНАКОМСТВА
22:00 Наши ноги стояли во вратах твоих, Иерусалим

22:00 Исследование: Половина взрослых американцев молятся ежедневно

22:00 Иерусалимская конференция “Будущее Израиля в свете Откровения”

22:00 Что подарить на Новый Год папе (р)

22:00 В Москве суд запретил христианам молиться в своей квартире

14:00 Как создать интернет-магазин: особенности, сложности и советы (р)

22:00 Ігор Плохой: «Сформувати соціальну доктрину церкви повинні богослови. Активісти допоможуть” (Ч. 2)

22:00 Боевики “ЛНР” сорвали Богослужение в протестантской церкви

22:00 Музыкальная команда Skeemans победила в конкурсе «Хит-конвейер»

22:00 Известна дата проведения Новомедиа Форума 2018. Началась регистрация

22:00 Президент Нигерии наградил имама, спасшего около 300 христиан от пастухов фулани

22:00 Патриарх Кирилл 31 августа посетит Константинопольский патриархат

22:00 В США рассмотрят ходатайства на предоставления убежища гонимым христианам

22:00 Пастор вернулся на кафедру после того, как мог навсегда потерять голос

22:00 В Церкви призвали к примирению сторон в делах об оскорблении чувств верующих

 

 

. Глава 31. Библия с поиском по слову или словосочетанию. Сравнение версий. - Маранафа
Русский синодальный перевод, Український переклад Огієнка, King James Version

Поиск в

Ветхий Завет > Книга Бытие > Глава 31

1. §И услышал [Иаков] слова сынов Лавановых, которые говорили: Иаков завладел всем, что было у отца нашего, и из имения отца нашего составил все богатство сие.
УПО: І почув був Яків слова Лаванових синів, що казали: Яків забрав усе, що було в нашого батька. І з того, що було в батька нашого, зробив собі всю оцю честь...
KJV: And he heard the words of Laban's sons, saying, Jacob hath taken away all that was our father's; and of that which was our father's hath he gotten all this glory.

2. И увидел Иаков лице Лавана, и вот, оно не таково к нему, как было вчера и третьего дня.
УПО: І побачив Яків Лаванове обличчя, а ото він тепер інший до нього, як був учора, позавчора.
KJV: And Jacob beheld the countenance of Laban, and, behold, it was not toward him as before.

3. И сказал Господь Иакову: возвратись в землю отцов твоих и на родину твою; и Я буду с тобою.
УПО: І промовив Господь до Якова: Вернися до краю батьків своїх, і до місця твого народження. А Я буду з тобою.
KJV: And the LORD said unto Jacob, Return unto the land of thy fathers, and to thy kindred; and I will be with thee.

4. И послал Иаков, и призвал Рахиль и Лию в поле, к [стаду] мелкого скота своего,
УПО: І послав Яків, і покликав Рахіль і Лію на поле до отари своєї,
KJV: And Jacob sent and called Rachel and Leah to the field unto his flock,

5. и сказал им: я вижу лице отца вашего, что оно ко мне не таково, как было вчера и третьего дня; но Бог отца моего был со мною;
УПО: та й промовив до них: Я бачив обличчя вашого батька, що він тепер інший до мене, як був учора й позавчора. Та Бог батька мого був зо мною.
KJV: And said unto them, I see your father's countenance, that it is not toward me as before; but the God of my father hath been with me.

6. вы сами знаете, что я всеми силами служил отцу вашему,
УПО: А ви знаєте, що всією силою своєю я служив вашому батькові.
KJV: And ye know that with all my power I have served your father.

7. а отец ваш обманывал меня и раз десять переменял награду мою; но Бог не попустил ему сделать мне зло.
УПО: І батько ваш сміявся з мене, і десять раз міняв заплату мені, але Бог не дав йому чинити зо мною зле.
KJV: And your father hath deceived me, and changed my wages ten times; but God suffered him not to hurt me.

8. Когда сказал он, что [скот] с крапинами будет тебе в награду, то скот весь родил с крапинами. А когда он сказал: пестрые будут тебе в награду, то скот весь и родил пестрых.
УПО: Коли він говорив був отак: Крапчасте буде заплата твоя, то й котяться всі овечки та кози крапчасті. А коли скаже так: Пасасте буде заплата твоя, то й котяться всі овечки та кози пасасті.
KJV: If he said thus, The speckled shall be thy wages; then all the cattle bare speckled: and if he said thus, The ring-streaked shall be thy hire; then bare all the cattle ring-streaked.

9. И отнял Бог скот у отца вашего и дал мне.
УПО: І відняв Бог худобу вашого батька, та й дав мені.
KJV: Thus God hath taken away the cattle of your father, and given them to me.

10. Однажды в такое время, когда скот зачинает, я взглянул и увидел во сне, и вот козлы, поднявшиеся на скот, пестрые с крапинами и пятнами.
УПО: І сталося в час, коли отара злучувалася, звів був я очі свої та й побачив у сні: аж ось козли, що спинались на овечок та на кіз, були пасасті, крапчасті й рябі.
KJV: And it came to pass at the time that the cattle conceived, that I lifted up mine eyes, and saw in a dream, and, behold, the rams which leaped upon the cattle were ring-streaked, speckled, and grizzled.

11. Ангел Божий сказал мне во сне: Иаков! Я сказал: вот я.
УПО: І сказав мені Ангол у сні: Якове! А я відказав: Ось я!
KJV: And the angel of God spake unto me in a dream, saying, Jacob: And I said, Here am I.

12. Он сказал: возведи очи твои и посмотри: все козлы, поднявшиеся на скот, пестрые, с крапинами и с пятнами, ибо Я вижу все, что Лаван делает с тобою;
УПО: Він промовив: Зведи свої очі й побач: усі козли, що спинаються на овечок та на кіз, пасасті, крапчасті й рябі, бо Я бачив усе, що Лаван виробляє тобі.
KJV: And he said, Lift up now thine eyes, and see, all the rams which leap upon the cattle are ring-streaked, speckled, and grizzled: for I have seen all that Laban doeth unto thee.

13. Я Бог [явившийся тебе] в Вефиле, где ты возлил елей на памятник и где ты дал Мне обет; теперь встань, выйди из земли сей и возвратись в землю родины твоей.
УПО: Я Бог Бет-Елу, що ти намастив був там пам'ятника, і Мені склав там обітницю. Тепер уставай, вийди з цієї землі, і вертайся до землі твого народження.
KJV: I am the God of Bethel, where thou anointedst the pillar, and where thou vowedst a vow unto me: now arise, get thee out from this land, and return unto the land of thy kindred.

14. Рахиль и Лия сказали ему в ответ: есть ли еще нам доля и наследство в доме отца нашего?
УПО: І відповіла Рахіль та Лія, та й сказали йому: Чи ми маємо частку та спадщину в домі нашого батька?
KJV: And Rachel and Leah answered and said unto him, Is there yet any portion or inheritance for us in our father's house?

15. не за чужих ли он нас почитает? ибо он продал нас и съел даже серебро наше;
УПО: Таж він нас полічив за чужинців, бо продав нас, і справді пожер наше срібло.
KJV: Are we not counted of him strangers? for he hath sold us, and hath quite devoured also our money.

16. посему все богатство, которое Бог отнял у отца нашего, есть наше и детей наших; итак делай все, что Бог сказал тебе.
УПО: Бож усе багатство, що Бог вирвав від нашого батька, воно наше та наших синів. А тепер зроби все, що Бог наказав був тобі.
KJV: For all the riches which God hath taken from our father, that is ours, and our children's: now then, whatsoever God hath said unto thee, do.

17. §И встал Иаков, и посадил детей своих и жен своих на верблюдов,
УПО: І встав Яків, і посадив синів своїх і жінок своїх на верблюди.
KJV: Then Jacob rose up, and set his sons and his wives upon camels;

18. и взял с собою весь скот свой и все богатство свое, которое приобрел, скот собственный его, который он приобрел в Месопотамии, чтобы идти к Исааку, отцу своему, в землю Ханаанскую.
УПО: І він забрав усю худобу свою, і все майно своє, що набув, здобуту худобу свою, що набув у Падані арамейськім, щоб прийти до Ісака, батька свого, до землі ханаанської.
KJV: And he carried away all his cattle, and all his goods which he had gotten, the cattle of his getting, which he had gotten in Padanaram, for to go to Isaac his father in the land of Canaan.

19. И как Лаван пошел стричь скот свой, то Рахиль похитила идолов, которые были у отца ее.
УПО: А Лаван пішов стригти отару свою, а Рахіль покрала домових божків, яких батько мав.
KJV: And Laban went to shear his sheep: and Rachel had stolen the images that were her father's.

20. Иаков же похитил сердце у Лавана Арамеянина, потому что не известил его, что удаляется.
УПО: І Яків обманив Лавана арамейського, бо не сказав йому, що втікає.
KJV: And Jacob stole away unawares to Laban the Syrian, in that he told him not that he fled.

21. И ушел со всем, что у него было; и, встав, перешел реку и направился к горе Галаад.
УПО: І втік він, і все, що його. І встав, і перейшов річку, і прямував до Ґілеядської гори.
KJV: So he fled with all that he had; and he rose up, and passed over the river, and set his face toward the mount Gilead.

22. На третий день сказали Лавану, что Иаков ушел.
УПО: А третього дня розказано Лаванові, що Яків утік.
KJV: And it was told Laban on the third day that Jacob was fled.

23. Тогда он взял с собою родственников своих, и гнался за ним семь дней, и догнал его на горе Галаад.
УПО: І взяв він з собою братів своїх, і гнався за ним дорогою семи день, та й догнав його на горі Ґілеядській.
KJV: And he took his brethren with him, and pursued after him seven days' journey; and they overtook him in the mount Gilead.

24. И пришел Бог к Лавану Арамеянину ночью во сне и сказал ему: берегись, не говори Иакову ни доброго, ни худого.
УПО: І прийшов Бог до Лавана арамеянина в нічнім сні, та й до нього сказав: Стережися, щоб ти не говорив з Яковом ані доброго, ані злого.
KJV: And God came to Laban the Syrian in a dream by night, and said unto him, Take heed that thou speak not to Jacob either good or bad.

25. §И догнал Лаван Иакова; Иаков же поставил шатер свой на горе, и Лаван со сродниками своими поставил на горе Галаад.
УПО: І догнав Лаван Якова. А Яків поставив намета свого на горі, і Лаван поставив з братами своїми на горі Ґілеядській.
KJV: Then Laban overtook Jacob. Now Jacob had pitched his tent in the mount: and Laban with his brethren pitched in the mount of Gilead.

26. И сказал Лаван Иакову: что ты сделал? для чего ты обманул меня, и увел дочерей моих, как плененных оружием?
УПО: І промовив Лаван до Якова: Що ти зробив? Ти обманив мене, і забрав моїх дочок, немов бранок меча!
KJV: And Laban said to Jacob, What hast thou done, that thou hast stolen away unawares to me, and carried away my daughters, as captives taken with the sword?

27. зачем ты убежал тайно, и укрылся от меня, и не сказал мне? я отпустил бы тебя с веселием и с песнями, с тимпаном и с гуслями;
УПО: Чого втік ти таємно, і обікрав мене, і не сказав мені? А я був би відіслав тебе з радістю, із співами, з бубном, і з гуслами.
KJV: Wherefore didst thou flee away secretly, and steal away from me; and didst not tell me, that I might have sent thee away with mirth, and with songs, with tabret, and with harp?

28. ты не позволил мне даже поцеловать внуков моих и дочерей моих; безрассудно ты сделал.
УПО: І ти не дозволив мені навіть поцілувати онуків моїх і дочок моїх. Тож ти нерозумно вчинив!
KJV: And hast not suffered me to kiss my sons and my daughters? thou hast now done foolishly in so doing.

29. Есть в руке моей сила сделать вам зло; но Бог отца вашего вчера говорил ко мне и сказал: берегись, не говори Иакову ни хорошего, ни худого.
УПО: Я маю в руці своїй силу, щоб учинити з вами зле. Але Бог вашого батька вчора вночі сказав був до мене, говорячи: Стережися, щоб ти не говорив з Яковом ані доброго, ані злого.
KJV: It is in the power of my hand to do you hurt: but the God of your father spake unto me yesternight, saying, Take thou heed that thou speak not to Jacob either good or bad.

30. Но пусть бы ты ушел, потому что ты нетерпеливо захотел быть в доме отца твоего, -- зачем ты украл богов моих?
УПО: А тепер справді підеш, бо ти сильно затужив за домом батька свого. Але нащо ти покрав моїх богів?
KJV: And now, though thou wouldest needs be gone, because thou sore longedst after thy father's house, yet wherefore hast thou stolen my gods?

31. Иаков отвечал Лавану и сказал: [я] боялся, ибо я думал, не отнял бы ты у меня дочерей своих.
УПО: А Яків відповів і сказав до Лавана: Тому, що боявся, бо я думав: Аби но він не забрав від мене своїх дочок!
KJV: And Jacob answered and said to Laban, Because I was afraid: for I said, Peradventure thou wouldest take by force thy daughters from me.

32. у кого найдешь богов твоих, тот не будет жив; при родственниках наших узнавай, что у меня, и возьми себе. Иаков не знал, что Рахиль украла их.
УПО: При кому ж ти знайдеш своїх богів, не буде він жити. Перед нашими братами пізнай собі, що твого в мене, і візьми собі. А Яків не знав, що Рахіль їх покрала.
KJV: With whomsoever thou findest thy gods, let him not live: before our brethren discern thou what is thine with me, and take it to thee. For Jacob knew not that Rachel had stolen them.

33. И ходил Лаван в шатер Иакова, и в шатер Лии, и в шатер двух рабынь, но не нашел. И, выйдя из шатра Лии, вошел в шатер Рахили.
УПО: І ввійшов Лаван до намету Якового, і до намету Ліїного, і до намету обох невільниць, та нічого не знайшов. І вийшов він із намету Ліїного і ввійшов до намету Рахілиного.
KJV: And Laban went into Jacob's tent, and into Leah's tent, and into the two maidservants' tents; but he found them not. Then went he out of Leah's tent, and entered into Rachel's tent.

34. Рахиль же взяла идолов, и положила их под верблюжье седло и села на них. И обыскал Лаван весь шатер; но не нашел.
УПО: А Рахіль узяла божки, і вложила їх до сідла верблюда, та й сіла на них. І обмацав Лаван усього намета, і нічого не знайшов.
KJV: Now Rachel had taken the images, and put them in the camel's furniture, and sat upon them. And Laban searched all the tent, but found them not.

35. Она же сказала отцу своему: да не прогневается господин мой, что я не могу встать пред тобою, ибо у меня обыкновенное женское. И он искал, но не нашел идолов.
УПО: А вона сказала до батька свого: Нехай не палає гнів в очах батька мого, бо я не можу встати перед обличчям твоїм, бо в мене тепер звичайне жіноче. І перешукав він, та божків не знайшов.
KJV: And she said to her father, Let it not displease my lord that I cannot rise up before thee; for the custom of women is upon me. And he searched but found not the images.

36. §Иаков рассердился и вступил в спор с Лаваном. И начал Иаков говорить и сказал Лавану: какая вина моя, какой грех мой, что ты преследуешь меня?
УПО: І запалав Яків гнівом, і сварився з Лаваном. І відповів Яків, і сказав до Лавана: Яка провина моя, який мій гріх, що ти гнався за мною,
KJV: And Jacob was wroth, and chode with Laban: and Jacob answered and said to Laban, What is my trespass? what is my sin, that thou hast so hotly pursued after me?

37. ты осмотрел у меня все вещи, что нашел ты из всех вещей твоего дома? покажи здесь пред родственниками моими и пред родственниками твоими; пусть они рассудят между нами обоими.
УПО: що ти обмацав усі мої речі? Що ти знайшов зо всіх речей свого дому, положи тут перед моїми братами і братами своїми, і нехай вони розсудять поміж нами двома.
KJV: Whereas thou hast searched all my stuff, what hast thou found of all thy household stuff? set it here before my brethren and thy brethren, that they may judge betwixt us both.

38. Вот, двадцать лет я [был] у тебя; овцы твои и козы твои не выкидывали; овнов стада твоего я не ел;
УПО: Я вже двадцять літ із тобою. Вівці твої та кози твої не мертвили свого плоду, а баранів отари твоєї я не їв.
KJV: This twenty years have I been with thee; thy ewes and thy she goats have not cast their young, and the rams of thy flock have I not eaten.

39. растерзанного зверем я не приносил к тебе, это был мой убыток; ты с меня взыскивал, днем ли что пропадало, ночью ли пропадало;
УПО: Розшарпаного диким звірем я не приносив до тебе, я сам ніс ту шкоду. Від мене домагався ти того, що було вкрадене вдень, і що було вкрадене вночі.
KJV: That which was torn of beasts I brought not unto thee; I bare the loss of it; of my hand didst thou require it, whether stolen by day, or stolen by night.

40. я томился днем от жара, а ночью от стужи, и сон мой убегал от глаз моих.
УПО: Бувало, що вдень з'їдала мене спекота, а вночі паморозь, а мій сон мандрував від моїх очей.
KJV: Thus I was; in the day the drought consumed me, and the frost by night; and my sleep departed from mine eyes.

41. Таковы мои двадцать лет в доме твоем. Я служил тебе четырнадцать лет за двух дочерей твоих и шесть лет за скот твой, а ты десять раз переменял награду мою.
УПО: Таке мені двадцять літ у твоїм домі... Служив я тобі чотирнадцять літ за двох дочок твоїх, і шість літ за отару твою, а ти десять раз зміняв мені свою заплату!
KJV: Thus have I been twenty years in thy house; I served thee fourteen years for thy two daughters, and six years for thy cattle: and thou hast changed my wages ten times.

42. Если бы не был со мною Бог отца моего, Бог Авраама и страх Исаака, ты бы теперь отпустил меня ни с чем. Бог увидел бедствие мое и труд рук моих и вступился [за меня] вчера.
УПО: Коли б не був при мені Бог батька мого, Бог Авраамів, і не Той, Кого боїться Ісак, то тепер ти відіслав би мене впорожні!... Біду мою й труд рук моїх Бог бачив, і виказав це вчора вночі.
KJV: Except the God of my father, the God of Abraham, and the fear of Isaac, had been with me, surely thou hadst sent me away now empty. God hath seen mine affliction and the labor of my hands, and rebuked thee yesternight.

43. §И отвечал Лаван и сказал Иакову: дочери -- мои дочери; дети -- мои дети; скот -- мой скот, и все, что ты видишь, это мое: могу ли я что сделать теперь с дочерями моими и с детьми их, которые рождены ими?
УПО: І відповів Лаван і сказав до Якова: Дочки дочки мої, а діти мої діти, а отара моя отара, і все, що ти бачиш то моє. А дочкам моїм, що зроблю їм сьогодні, або їхнім дітям, що вони породили їх?
KJV: And Laban answered and said unto Jacob, These daughters are my daughters, and these children are my children, and these cattle are my cattle, and all that thou seest is mine: and what can I do this day unto these my daughters, or unto their children which they have born?

44. Теперь заключим союз я и ты, и это будет свидетельством между мною и тобою.
УПО: А тепер ходи, я й ти вчинімо умову, і оце буде свідком поміж мною й поміж тобою.
KJV: Now therefore come thou, let us make a covenant, I and thou; and let it be for a witness between me and thee.

45. И взял Иаков камень и поставил его памятником.
УПО: І взяв Яків каменя, і поставив його за пам'ятника.
KJV: And Jacob took a stone, and set it up for a pillar.

46. И сказал Иаков родственникам своим: наберите камней. Они взяли камни, и сделали холм, и ели там на холме.
УПО: І сказав Яків браттям своїм: Назбирайте каміння. І назбирали каміння вони, та й зробили могилу, і їли там на тій могилі.
KJV: And Jacob said unto his brethren, Gather stones; and they took stones, and made an heap: and they did eat there upon the heap.

47. И назвал его Лаван: Иегар-Сагадуфа; а Иаков назвал его Галаадом.
УПО: І назвав її Лаван: Еґар-Сагадута, а Яків її назвав: Ґал-Ед.
KJV: And Laban called it Jegarsahadutha: but Jacob called it Galeed.

48. И сказал Лаван: сегодня этот холм между мною и тобою свидетель. Посему и наречено ему имя: Галаад,
УПО: І промовив Лаван: Ця могила свідок між мною й між тобою сьогодні, тому то й названо ймення її: Ґал-Ед
KJV: And Laban said, This heap is a witness between me and thee this day. Therefore was the name of it called Galeed;

49. [также]: Мицпа, оттого, что Лаван сказал: да надзирает Господь надо мною и над тобою, когда мы скроемся друг от друга;
УПО: і Міцпа, бо сказав: Нехай дивиться Господь між мною й між тобою, коли ми розійдемося один від одного.
KJV: And Mizpah; for he said, The LORD watch between me and thee, when we are absent one from another.

50. если ты будешь худо поступать с дочерями моими, или если возьмешь жен сверх дочерей моих, то, хотя нет человека между нами, но смотри, Бог свидетель между мною и между тобою.
УПО: Коли ти будеш кривдити дочок моїх, і коли візьмеш за жінок понад дочок моїх, то не людина з нами, а дивися Бог свідок між мною й між тобою!
KJV: If thou shalt afflict my daughters, or if thou shalt take other wives beside my daughters, no man is with us; see, God is witness betwixt me and thee.

51. И сказал Лаван Иакову: вот холм сей и вот памятник, который я поставил между мною и тобою;
УПО: А Яків сказав до Лавана: Ось ця могила, й ось той пам'ятник, якого поставив я між собою й між тобою.
KJV: And Laban said to Jacob, Behold this heap, and behold this pillar, which I have cast betwixt me and thee:

52. этот холм свидетель, и этот памятник свидетель, что ни я не перейду к тебе за этот холм, ни ты не перейдешь ко мне за этот холм и за этот памятник, для зла;
УПО: Свідок ця могила, і свідок цей пам'ятник, що я не перейду цієї могили до тебе, і ти не перейдеш до мене цієї могили та цього пам'ятника на зле.
KJV: This heap be witness, and this pillar be witness, that I will not pass over this heap to thee, and that thou shalt not pass over this heap and this pillar unto me, for harm.

53. Бог Авраамов и Бог Нахоров да судит между нами, Бог отца их. Иаков поклялся страхом отца своего Исаака.
УПО: Розсудить між нами Бог Авраамів і Бог Нахорів, Бог їхнього батька. І Яків присягнув Тим, Кого боїться його батько Ісак.
KJV: The God of Abraham, and the God of Nahor, the God of their father, judge betwixt us. And Jacob sware by the fear of his father Isaac.

54. И заколол Иаков жертву на горе и позвал родственников своих есть хлеб; и они ели хлеб и ночевали на горе.
УПО: І приніс Яків жертву на горі, і покликав братів своїх їсти хліб. І вони їли хліб і ночували на горі.
KJV: Then Jacob offered sacrifice upon the mount, and called his brethren to eat bread: and they did eat bread, and tarried all night in the mount.

55. И встал Лаван рано утром и поцеловал внуков своих и дочерей своих, и благословил их. И пошел и возвратился Лаван в свое место.
УПО: (32-1) І встав Лаван рано вранці, і поцілував онуків своїх, і дочок своїх, і поблагословив їх. І пішов, та й вернувся Лаван до місця свого.
KJV: And early in the morning Laban rose up, and kissed his sons and his daughters, and blessed them: and Laban departed, and returned unto his place.

<< Предыдущая глава // Следующая глава >>